This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму | слів | ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без |
doc#40 | речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи | слів | ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при |
doc#9 | можна сказати <g/> , що жадної географії поширення | слів | ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> . І досі для багатьох |
doc#40 | до вставного речення або навіть вставних | слів | ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке |
doc#40 | окремих характеристичних слів <g/> , форм | слів | ( <g/> і синтаксичних конструкцій <g/> ) <g/> . Тому перед |
doc#72 | ( <g/> визначити закінчення відмінюваних | слів | <g/> ) <g/> , пунктуацію й деякі елементи ортоепії та |
doc#40 | бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру | слів | <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Я Наум |
doc#72 | правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 | слів | <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> , |
doc#40 | об'єкт <g/> , що стоїть у знахідному відмінку ( <g/> троє | слів | <g/> ) або в родовому ( <g/> партитивному <g/> : бараболі <g/> ) <g/> , але |
doc#40 | мова не мусить точно відтворювати чиїхось | слів | <g/> , а тільки творить ілюзію точного їх |
doc#15 | на одержання заробітної плати стоять ближче до | слів | <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з |
doc#40 | , ґніт <g/> ) <g/> . У татар українці позичили чимало | слів | <g/> , але в головному ці слова стосуються до |
doc#40 | міри взята до уваги в т. зв <g/> . узуальному порядку | слів | <g/> , але тільки до певної міри <g/> , з багатьма |
doc#40 | , доконаний вид не терпить при собі ані цих | слів | <g/> , ані цього питання <g/> , а це тому <g/> , що він показує |
doc#40 | , бо <g/> , ба навіть <g/> , адже <g/> , ось <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Між нами без | слів | <g/> , без поглядів <g/> , інтуїтивно наростала глуха |
doc#75 | . Бідні мовознавці <g/> . Хвильовий любив запах | слів | <g/> , бо слова були для нього не ширмою від життя і не |
doc#67 | не віршами <g/> , а механічно-ритмізованою групою | слів | <g/> , бо смаки міняються <g/> , і міняються вони хвилями <g/> . </p> |
doc#29 | цю настанову тепер уже буквально в двоє | слів | <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> , |
doc#69 | , страшніше <g/> , живцем поховані <g/> ) <g/> . </p><p> Ось кілька пар | слів | <g/> , в яких друге деактивізоване <g/> : русло — річище <g/> , |
doc#27 | не відрізняв слова церковнослов'янські від | слів | <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з |