This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | <p> Від народження Гашка ( <g/> так по-чеськи <g/> , у | нас | звичайно Гашека <g/> , бо так росіяни <g/> ! <g/> ) минуло 115 |
doc#0 | веде до загального щастя ( <g/> але що веде <g/> ? <g/> ) <g/> . Третій | нас | тут цікавить <g/> , це шлях втечі від світу <g/> . Ідеально |
doc#0 | походів Яна Жижки до самоспаленого вже майже за | нас | Яна Палаха <g/> , чиє місце самострати пражани |
doc#1 | Ігоревім <g/> » <g/> , кілька варіянтів якого дійшли до | нас | <g/> . Неважко помітити <g/> , наскільки варіянт <g/> , |
doc#1 | знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе | нас | <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо |
doc#2 | зустрів її на стежці своєї « <g/> Прощі <g/> » і обдарував | нас | повним грації й глибини мініятюрним портретом |
doc#2 | на той ледь помітний струмочок <g/> , що багато з | нас | спостерігало в Баварії <g/> , — спитаємо ми <g/> . Хіба тік |
doc#2 | вміє з граматики робити поезію <g/> . Хто ще в | нас | вміє це <g/> ? </p><p> Універсальність поезії Лятуринської |
doc#3 | . В умовах центрально-східних говірок <g/> , які | нас | тут цікавлять <g/> , обидва ці процеси <g/> , можна думати |
doc#3 | і ширенню конструкцій типу двоє речень <g/> , які | нас | тут цікавлять <g/> . </p><p> У східній половині України |
doc#4 | час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> . Для | нас | тут немає значення <g/> , чи в ці роки творчої перерви |
doc#4 | ждати </p><p> тіні й ласки вечірніх крил <g/> … </p><p> І вийде тоді до | нас | із брами </p><p> Він - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в день |
doc#4 | <p> Подзвонити <g/> , помолиться — </p><p> Бог старий не зрадить | нас | <g/> . ( <g/> с. 435 <g/> ) </p><p> Та поки билось і сіклось <g/> , </p><p> Жар на солому |
doc#4 | бузина <g/> , </p><p> а в Києві дядько <g/> ! » — </p><p> Так казали там у | нас | <g/> , — </p><p> іде продовження — </p><p> А тепер припадком </p><p> тут у мене |
doc#4 | коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере | нас | з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , |
doc#4 | до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає | нас | цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися |
doc#4 | звучить повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли | нас | нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є |
doc#5 | забирає безпосередньо автор <g/> . Він обдаровує | нас | семисторінковим трактатом про те <g/> , що таке |
doc#5 | , чуттєвому <g/> , чим так щедро обдаровує | нас | природа <g/> » <g/> . І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа |
doc#5 | чи похмуро заперечують <g/> . Тим то поезія захоплює | нас | <g/> , хоч і не витримує розумової критики <g/> » <g/> . Чуєте <g/> , |