This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив мене боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . |
doc#19 | Не може зблизитися з Ра- дюком Ольга Дашковичівна ( <g/> « <g/> Чорні хмари <g/> » <g/> ) <g/> , занепадає й спивається Лемішковський <g/> , гинуть Мася і Антось Лю- борацькі — з прокляттям на вустах <g/> : « <g/> Не своєю смертю я вмираю <g/> ; мене вбила семінарія <g/> » <g/> , — заявляє з гіркотою Антось у передсмертні хвилини <g/> . |
doc#35 | , гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . |
doc#37 | Перед тим він упіймав мене десь у коридорі школи <g/> , де містився Університет <g/> , і став просити в мене пробачення й утримання від впливу на професорську колегію <g/> . |
doc#40 | : « <g/> Коли ви до мене їхали <g/> , то <g/> , певно <g/> , думали <g/> , що я слабосила жінка і що мене манною кашою з ложки годують <g/> » ( <g/> Ян <g/> . |
doc#46 | <p> Що не заважало йому дружньо зустрічатися зі мною <g/> , бувати в мене <g/> . |
doc#46 | <p> Але в червні 1948 доля звела мене з його формальною дружиною Марією Бачинською-Донцовою <g/> . |
doc#81 | Але цей ДЕНЬ — чи це буде ніч — прийде і для мене <g/> , прийде він <g/> , хоч трохи пізніше й поступово для всього <g/> , що я робив <g/> , зробив і лишив <g/> , отже й для того <g/> , що тут тепер вистукую на машинці ( <g/> з переплутаними літерами <g/> ) <g/> . |
doc#81 | <p> Але те <g/> , що <g/> , можливо <g/> , було корисно для мене як особи ( <g/> хто знає <g/> , чи справді було <g/> . |
doc#81 | Вона вчила мене французької мови й читала зі мною « <g/> Les malheurs de petite Sophie <g/> » µрафині де Сеµюр-Ростопчиної і дві книжки Ектора Мальо « <g/> En famille <g/> » і « <g/> Sans famille <g/> » в золотих з червоним оправах <g/> . |
doc#81 | Хоч як несамовито вона була до мене прив'язана <g/> , хоч як мене доглядала й пестила — досить поглянути на мої фотографії з тих часів <g/> , то в оксамитовому чорному костюмчику й білих черевичках <g/> , то в кокетливому білому з вишиваним коміром і крайками <g/> , — але вона знала <g/> , щу таке дисципліна ( <g/> мабуть <g/> , ще з її інститутського виховання <g/> , з перших років бідування після одруження <g/> ) <g/> , і привчала мене до неї <g/> . |
doc#81 | Тут мене не тільки знокавтовано <g/> , тут мені показано <g/> , що слова й добрі почування — ніщо перед брутальною силою <g/> . |
doc#81 | Мене стримувало від цього те <g/> , що я мав невідповідне соціяльне походження <g/> , що його приховував <g/> . |
doc#81 | Ними користався пізніше від мене Булаховський <g/> , коли писав свій двотомовий опис російської мови першої половини 19-го сторіччя <g/> . |
doc#81 | <p> І ця врівноважена відповідь стала для мене тим <g/> , чим було видіння Бога в розчиненому небі Савлові <g/> . |
doc#81 | Був це шлях до смерти <g/> , але в моєму тогочасному світосприйманні смерти не було <g/> , ще не було <g/> , і він був для мене просто дивак <g/> , що чомусь не поводиться так <g/> , як інші люди <g/> . |
doc#81 | За третім парком міста вже не було <g/> , у будні дні тут було спокійно й затишно <g/> , відвідували мене тільки чмелі <g/> , метелики <g/> , а під осінь настирливі оси <g/> , і як глибоко й привільно тут дихалося <g/> , і скільки прочитано книжок <g/> ! |
doc#81 | Сатира до мене мало доходила <g/> , бо про українську еміµрацію я не мав ніякого уявлення <g/> , але комбінація комічного з страшним і пишнота бароккового оформлення була чимсь для мене новим <g/> . |
doc#81 | На Центральних курсах моїми керівниками були дуже привітний і лагідний <g/> , лисий <g/> , як виголений <g/> , галичанин Кукелка <g/> , що <g/> , власне <g/> , впроваджував мене в теми й методи викладання <g/> , а побічно Полуведько <g/> , що потім був завербований у радянські шпигуни <g/> , перекинений у район німецької окупації <g/> , продерся до Харківської міської управи <g/> , але був викритий і розстріляний німцями <g/> , готовий стати посмертно і багато років по війні радянським героєм <g/> . </p> |
doc#81 | Мабуть <g/> , тільки її нестримне бажання зберегти мене <g/> , відкрити мені шлях у життя <g/> . |