This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | Не так давно Леонід Плющ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » написав про тридцять чорний рік <g/> , а нам припадає докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> . |
doc#0 | <p> Тут час закінчити передмови і пора почати нашу історію <g/> . </p> |
doc#0 | У доброму традиційному романі тут має бути сказано <g/> : пролунав дзвінок <g/> . |
doc#0 | Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> . |
doc#0 | <p> Але тут блиснув у свідомості Н. преважливий висновок <g/> , про який Галицький не подумав <g/> . |
doc#0 | <p> Тут Галицький мало не ошелешений <g/> . |
doc#0 | Двоє входять тут у список дійових осіб <g/> , і вони тієї довіри не зрадили <g/> . |
doc#0 | Наводжу її тут <g/> , із купюрами місць інтимного характеру <g/> : </p><p> « <g/> 7. X. 41. Милая [ <g/> … |
doc#0 | Поїзд і далі йшов за розкладом <g/> , каса й тут продавала квитки <g/> . |
doc#0 | <p> Історія зустрічі Н. з німецькими вояками ( <g/> майстром шибеничної справи <g/> ) тут уже розказана <g/> . |
doc#0 | Тут <g/> ? |
doc#0 | <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> . |
doc#0 | Але те <g/> , що тут пропонується читачеві <g/> , — не історія загальна <g/> , а тільки міркування на тему нейтральности або опору зайдам <g/> . |
doc#0 | Тут треба було починати з усвідомлення ситуації і свого становища в ній <g/> . |
doc#0 | ) Німці тут не жили <g/> , вони їхали далі на фронт <g/> , найчастіше — ще далі <g/> , в небуття <g/> . |
doc#0 | <p> Тут на арену життєпису Н. виступає адвокат <g/> , або <g/> , як називали в старій Галичині <g/> , меценас Голубовський ( <g/> назвімо його так <g/> ) <g/> . |
doc#0 | А скільки тут випаровувалося темпераменту <g/> , звинувачень у невігластві й браку культури <g/> ! |
doc#0 | Тут були історик Борис Крупницький <g/> , етнограф Зенон Кузеля <g/> , якийсь час історик Михайло Антонович і мовознавець Ярослав Рудницький <g/> . |
doc#0 | Світ намірявся впіймати Н. <g/> , і тут мало-мало не спромігся <g/> . </p> |
doc#0 | Усе це було занадто короткочасне <g/> , щоб тут містечка й села випробувати на доктрину Сковороди <g/> . |