Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Рідко з'являються прикметники <g/> : </p><p> Нам любо жити в Переяславі <g/> . </p>
doc#2 Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> , широкий <g/> , глибокий <g/> , високий <g/> , важкий <g/> , тяжкий <g/> , зловісний <g/> , суворий <g/> , страшний <g/> , дужий <g/> . </p>
doc#2 Ля- туринська й далі буде чуйна супроти статичности й розніжености прикметників <g/> , але відтепер вони неухильно вабитимуть її <g/> .
doc#2 Вона вживатиме прикметників замість іменників <g/> , у ролі іменників <g/> , таким чином роблячи їх предметовими <g/> , але й показуючи властивості предметів <g/> .
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#4 Чи він тільки впровадив де-не-де безглуздий правопис <g/> , на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить цей прикметник не від Золотоноші <g/> , а від якоїсь Золотої Ноги <g/> , безпрецедентна назва для міста чи містечка <g/> ) — напевне не авторства Наталі Лівицької-Холодної <g/> , чиє опанування літературної мови й письма поза сумнівом <g/> ? </p>
doc#9 З прикметників <g/> : « <g/> Не продають за золото офірське <g/> » ( <g/> І <g/> , 373 <g/> ; польонізм <g/> , ofiara <g/> ?
doc#9 <p> Менша кількість слів <g/> , виведених від абстрактних імен <g/> : nomina actoris <g/> , прикметники <g/> , дієслова <g/> .
doc#9 З морфологічних особливостей відзначу вживання префікса за- з суперлятивним значенням надмірности ознаки при прикметниках ( <g/> « <g/> Об загострий стрімчак ти скалічив плече <g/> » — 278 <g/> ) <g/> , вживання займенника тамтой ( <g/> « <g/> Тамта хатка буде вкрита <g/> » — 39 <g/> ) і кільки ( <g/> сх <g/> .
doc#9 Прикметники й прислівники <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> : ( <g/> не <g/> ) заказаний ( <g/> « <g/> Ти там може знайшов незаказаний рай <g/> » — « <g/> Євр <g/> .
doc#9 <p> Прикметники <g/> , прислівники <g/> , дієслова <g/> : ґречно ( <g/> « <g/> Я б ґречно відповів <g/> » - « <g/> Італ <g/> .
doc#9 ) <g/> ; спорадичні форми місцевого відмінка іменників чоловічого і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса за- при прикметниках і прислівниках з суперлятивним значенням ( <g/> « <g/> Вже запізно рятувать принцесу <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 В прикметниках відзначу затримання наголосу на корені в словах міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> !
doc#9 У відприкметникових трискладових прислівниках варте уваги спорадичне затримання наголосу на передостанньому складі <g/> , якщо він був там у прикметнику <g/> , в тих випадках <g/> , де літературна мова переносить його <g/> , як і центральні та східноукраїнські говірки <g/> , в прислівнику на початковий склад <g/> : високо <g/> , коротко <g/> , весело і т. п. ( <g/> « <g/> Якби я так високо стояла <g/> » - « <g/> Хвилини <g/> » <g/> , II <g/> , 56 <g/> ; « <g/> Кажи <g/> , але коротко <g/> » - « <g/> У катаком <g/> .
doc#9 З прикметників — згірдний ( <g/> « <g/> Згірдне поводження з нею <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 57 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 Це найчастіше може вживані прислівники <g/> , дієслова <g/> , прикметники <g/> .
doc#9 З прикметників і іменників відзначу <g/> : годен — можу ( <g/> « <g/> Нічим не годна запомогти <g/> » — « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 91 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 <p> Відзначу нарешті досить послідовне вживання прикметника-займенника цілий відповідно до використовуваного на Східній Україні ввесь і прикметника одинокий відповідно до вживаного далі на схід єдиний ( <g/> « <g/> З одинокої на ціле татарське село кав'ярні <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 3 <g/> ; « <g/> Ціла подія живо стояла перед очима <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 21 <g/> ; « <g/> Обіймав ними ( <g/> очима <g/> .