Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Найціннішим надбанням був Віктор Петров <g/> , науковець справді над- рядний <g/> , отже <g/> , черга доходила тепер до Н. З інститутом і його книгозбірнею був зв'язаний ще Василь Масютин <g/> , ґравер і німецькомовний письменник <g/> .
doc#0 Якщо говорити про мистецтво як святиню <g/> , в редакції « <g/> Дозвілля <g/> » Ігор <g/> , може краще Eaghor <g/> , був єдиним письменником <g/> .
doc#0 Правдоподібно <g/> , Костецький не може претендувати на амплюа великого письменника <g/> , що б це практично не означало <g/> , мабуть <g/> , мало або нічого <g/> .
doc#0 Нема його на Заході <g/> , не знайдено в офіційних списках « <g/> радянських <g/> » письменників <g/> .
doc#3 Нечуя-Левицького <g/> , а від того часу широко вживаються в творах письменників <g/> , хоч і не всіх ( <g/> нема їх <g/> , приміром <g/> , в обстежених творах Грінченка й Коцюбинського <g/> , пізніше — Хвильового <g/> ) <g/> .
doc#3 <p> Нові конструкції виразно походять з розмовної мови <g/> , а зіставлення даних обстеження ( <g/> ексцерповано твори 60 письменників <g/> , що друкувалися 1850— 1950 рр <g/> .
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#5 Дія теж відбувається в Києві <g/> , але місто не цікавить більше письменника <g/> .
doc#6 Обидва володіли пером письменника і пензлем маляра <g/> .
doc#6 Через брак прямих відомостей про це <g/> , я виписав усі імена письменників і творів <g/> , згадані Куриликом у його “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” ( <g/> перше й друге видання <g/> ) <g/> .
doc#6 З європейських літератур <g/> , крім Казандзакіса <g/> , згадано ще Ібсена <g/> , але в фатальному контексті <g/> : не просто Ібсен <g/> , а “ <g/> драматург Ібсен <g/> ” <g/> , — що доводить або мале знайомство автора з письменником <g/> , або настанову на читача <g/> , що мало з Ібсеном знайомий <g/> .
doc#9 <p> Могли б стати в пригоді й словники мови наших письменників <g/> , бо на творчості кожного письменника взагалі <g/> , а наших письменників XIX століття зокрема <g/> , досить виразно позначається його діялектна стихія <g/> .
doc#9 <p> Могли б стати в пригоді й словники мови наших письменників <g/> , бо на творчості кожного письменника взагалі <g/> , а наших письменників XIX століття зокрема <g/> , досить виразно позначається його діялектна стихія <g/> .
doc#9 <p> Могли б стати в пригоді й словники мови наших письменників <g/> , бо на творчості кожного письменника взагалі <g/> , а наших письменників XIX століття зокрема <g/> , досить виразно позначається його діялектна стихія <g/> .
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#9 Характеризуючи становище українського письменника з Великої України в 1876- 1905 роках <g/> , він писав <g/> : </p><p> « <g/> Коли б не бачив він роботи братів — галичан та буковинців <g/> , коли б не було в його надії на народні маси <g/> , то давно б йому і уста заніміли <g/> »2. </p><p> На ці роки Львів став всеукраїнським культурним центром <g/> .
doc#9 З лексики сюди <g/> , можливо <g/> , належить слово млака ( <g/> « <g/> Солонії млаки слізьми просоліли <g/> » <g/> , І <g/> , 73 <g/> ) <g/> , з наголосів — кінцевий наголос у парадигмі слова кацап і кінцевий наголос у прислівнику також ( <g/> « <g/> Дорожчі в кацапа <g/> » <g/> , « <g/> На масляниці щеп <g/> » <g/> , III <g/> , 64 <g/> ; « <g/> Простірно <g/> , брате <g/> , в нас також і в животі <g/> » <g/> , III <g/> , 85 <g/> ) 1. </p><p> Наближення мови П. Куліша до галицької йшло непрямими шляхами позичення з галицьких говірок або з творчості письменників <g/> .
doc#9 Б. Грінченко згадує імена публіцистів і науковців з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , О. Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д. Мордовця-Сліпченка <g/> ; імена перекладачів з західноєвропейських письменників з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , П. Ніщинського <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Старицького <g/> , С. Руданського — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай же наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись провінціяльною гордістю <g/> , що мов самі вони й мову виробили і літературу наукову та перекладову склали <g/> »1. Так <g/> , усі ці люди стояли в перших лавах творців і розроблювачів нової української літературної мови <g/> , але становище було таке <g/> , що більшість з них об'єктивно якраз проводила <g/> , як і М. Драгоманів <g/> , галицькі мовні впливи <g/> .
doc#9 Вона пише не так про новотвори <g/> , як про мовне простування письменника на захід <g/> , віддавання переваги правобережному лексікону перед лівобережним <g/> , любовне плекання волинських та подільських словечок <g/> »2. </p><p> І справді <g/> , П. Филипович вказує <g/> , що такі слова <g/> , як гордота <g/> , лихослів'є <g/> , недійність М. Старицький узяв із словника Є. Желехівського3. </p><p> Але з такими твердженнями слід бути обережними і ґрунтовніше перевірити їх на матеріялі всієї поетичної мови М. Старицького <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .