This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> . <g/> . Колір | цей | на сході Европи довго був модний <g/> . </p> |
doc#0 | чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> . На гостя | цей | привілей не ширився <g/> , наскільки добра кухня КГБ |
doc#0 | чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> . На гостя | цей | привілей не ширився <g/> , наскільки добра кухня КГБ |
doc#0 | Приближается сюда <g/> . </p><p> ( <g/> Цитую з пам'яті <g/> . <g/> ) </p><p> Якби | цей | куплет згадався скоріше <g/> , можна було б узяти це |
doc#0 | . </p><p> Тепер <g/> , на весні 1945 року <g/> , на руїнах Европи <g/> , | цей | проростень <g/> , перещеплений з-над Дніпра <g/> , |
doc#0 | . Кожний з пляуенської малої групи перебрідав | цей | новостворений кордон самотужки <g/> , в обставинах |
doc#0 | , в динаміці <g/> , в потужнінні <g/> . </p><p> Так <g/> , увесь | цей | шлях був шляхом утечі <g/> , але може <g/> , якоюсь мірою і |
doc#1 | — 1857-го р. <g/> ) <g/> . 1 тематично <g/> , й стилістично | цей | твір ближчий до минулого періоду творчости |
doc#1 | творів <g/> . Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває | цей | період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання |
doc#1 | 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково | цей | твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше |
doc#1 | і приреченого на згубу <g/> . </p><p> На перший погляд <g/> , вірш | цей | — набір промовистих <g/> , крутих афоризмів <g/> . |
doc#1 | « <g/> зими <g/> » як метафоричного виразу старости <g/> . Далі | цей | образ конкретизується <g/> : </p><p> Сиди один <g/> , в холодній |
doc#1 | нікчемність і жалюгідність людини <g/> , кинутої у | цей | світ <g/> . Досягається це лише глибоким |
doc#1 | медитаціями та сатирою з елементами інвективи | цей | жанр у поезії Т. Шевченка стає основним <g/> . Із |
doc#1 | народніх пісень <g/> . У подальшому чотиривірші | цей | стиль зберігається <g/> , тільки додається |
doc#1 | , зміни в його ставленні до смерти <g/> , хоча | цей | аспект Шевченкової творчости і надзвичайно |
doc#1 | , — </p><p> він сам просить свою товаришку Музу покинути | цей | світ разом з ним <g/> : </p><p><g/> … Ходімо спать <g/> , </p><p> Ходімо в хату |
doc#1 | , передумані й осмислені по-іншому <g/> . І всюди | цей | процес перегляду і переосмислення ішов в |
doc#1 | бунту в Шевченковій поезії <g/> . Він показав <g/> , як | цей | образ перегукується з таким самим образом у |
doc#1 | його поет називає — удаючись до характерного в | цей | період оксиморона— « <g/> гріхом праведним <g/> » <g/> . Він |