Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але це не був злочин <g/> , Н. покаявся <g/> , і Н. став на шлях виправлення <g/> . </p>
doc#0 Так і вийшло <g/> , що чи не найобсяжнішою книгою став « <g/> Довідник про Україну <g/> » ( <g/> « <g/> Handbuch der Ukraine <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> Берлін бо <g/> , як на Н. <g/> , став дещо неспокійним містом <g/> , а неухильно перетворювався на купу руїн <g/> .
doc#0 <p> Нелегко сказати <g/> , як редактором журналу став Свирид Микитович Довгаль <g/> .
doc#1 <p> Т. Шевченко не став « <g/> святим та єлейним <g/> » <g/> .
doc#2 <p> Так многоводою стала ця ріка <g/> , так багатим став світ і ми з ним <g/> , ведені ніжною рукою поетки <g/> .
doc#4 <p> А ще страшніш — пізнати <g/> , що милий </p><p> не той став <g/> , а може й не був таким <g/> , </p><p> якого без тями ввесь вік любила </p><p> й якого ще й досі <g/> … </p>
doc#5 Він був студентом і став професором <g/> .
doc#6 Праця і <g/> , може <g/> , ще діти <g/> , — ось те <g/> , що закривало перед ним порожнечу <g/> , порожнечу <g/> , до якої кожної хвилини могли вдертися кошмари його сповненого жахливими примарами душевного “ <g/> лабіринту <g/> ” ( <g/> вживаючи його власного терміну <g/> ) <g/> , що став назвою його картини <g/> , мальованої в закладі для душевнохворих під Лондоном 1953 року <g/> .
doc#6 За яких десять років Курилик став великою мірою людиною масових медія <g/> , але травма виштовхнення з однієї місцевости <g/> , психології й епохи до іншої лишилася <g/> .
doc#6 І саме так Курилик став мистцем двадцятого сторіччя — і то <g/> , парадоксально <g/> , з власним <g/> , непересічним обличчям <g/> .
doc#6 Антимасовий за задумом <g/> , він у дусі доби став справді масовим серед інтелектуалів <g/> .
doc#6 Смерть унеможливила дальшу працю мистця над фресками <g/> , і ми не знаємо сьогодні <g/> , чи він далі працював би в цьому жанрі і чи не став би <g/> , може <g/> , провідним монументалістом Канади <g/> . </p>
doc#6 Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> .
doc#9 Хоч формально він ніколи моїм учителем чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і доцентом <g/> , але в суті справи він став моїм новим учителем ( <g/> після Булаховського і Наконечного <g/> ) <g/> .
doc#9 Характеризуючи становище українського письменника з Великої України в 1876- 1905 роках <g/> , він писав <g/> : </p><p> « <g/> Коли б не бачив він роботи братів — галичан та буковинців <g/> , коли б не було в його надії на народні маси <g/> , то давно б йому і уста заніміли <g/> »2. </p><p> На ці роки Львів став всеукраїнським культурним центром <g/> .
doc#9 <p> Виступ В. Мови не став відомим широкій громаді й через це не мав великого громадського резонансу <g/> .
doc#9 Речником їх став І. Нечуй-Левицький зі своїми недоброї пам'яті « <g/> трактатами <g/> » <g/> : « <g/> Сьогочасна часописна мова на Україні <g/> » ( <g/> « <g/> Україна <g/> » <g/> , 1907 <g/> , чч <g/> .
doc#9 Восени 1925 р. Інститут української наукової мови став навіть надсилати проекти своїх термінологічних словників на розгляд і виправлення до львівських українських наукових інституцій <g/> . </p>
doc#9 Ще 1913 р. Модест Левицький відзначив цей наголос як галицькийxxxix <g/> , тепер він став цілком нормальним і загальновживаним <g/> .