Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 Ми не знаємо <g/> , хто в історії був першим цензором перед публікацією книжки чи після <g/> , ante et post factum <g/> ?
doc#81 Театри Харкова 1942 року не належать до історії мистецтва <g/> , це радше сторінка з історії реµенерацій промислового духу після <g/> , здавалося б <g/> , періодів його повного знищення <g/> .
doc#72 Літературна мова українців Закарпаття і Східної Словаччини ( <g/> після 1918 <g/> ) <g/> .
doc#55 Чи плянувальники правописів після 1928 р. сподіваються <g/> , що штучний правопис змінить мову <g/> , накине їй свої норми і створить мову мудреців <g/> , вищу від « <g/> дикої <g/> » мови простаків <g/> ? </p>
doc#87 Тож не помилимося <g/> , сказавши <g/> : четвертий Харків — це вся Україна сьогодні <g/> , хіба <g/> , може <g/> , поки що з винятком « <g/> возз'єднаних <g/> » після 1939 року областей <g/> . </p>
doc#72 <p> 7. Між роками 1933 і 1941 <g/> : Україна за Постишева і Хрущова </p><p> Сповільнена українізація швидко зовсім заникає по приїзді на Україну Сталінового відпоручника Павла Постишева десь відразу після 24 січня 1933 року <g/> .
doc#24 Нам здається невипадковим <g/> , що після « <g/> Вертепу <g/> » Любченко не створив нічого рівновартного <g/> , нічого настільки ж змістовного й синтетичного <g/> .
doc#53 Багатьох неологізмів можна було б сподіватися хоча б тому <g/> , що « <g/> поважний <g/> » <g/> , тобто не травестований <g/> , переклад класичного епосу уже сам по собі був інновацією в тогочасній українській літературі після « <g/> Енеїди <g/> » Котляревського та численних « <g/> Жабомишодраківок <g/> » <g/> , традиція тут була майже ніяка <g/> .
doc#81 Не києм то палицею <g/> , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в другій клясі гімназії як домашнє завдання <g/> .
doc#81 Але я думаю <g/> , що перше прочування цього становища прокинулося в мені вже тоді <g/> , після « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> , і саме тому в мені <g/> , в моїй пам'яті лишилося так багато від мого враження і так мало від деталів здійснення вистави <g/> . </p>
doc#93 , одначе <g/> , промовляє до серця театр інтерпретативний <g/> . </p><p> Сталося так <g/> , що кілька днів після « <g/> Крейдяного кола <g/> » я втрапив <g/> , у канадському Стратфорді <g/> , на виставу « <g/> Марних
doc#36 , у « <g/> Тайній вечері <g/> » відсутній стіл <g/> ) і т. п. </p><p> Кардинальні зміни відбулися після « <g/> мовчазного <g/> » періоду <g/> , коли Ґе тимчасово занедбав станкове малярство <g/> , а зосередився на малюнках « <g/> для народу <g/> » <g/> , тобто десь коло 1887 року <g/> .
doc#47 У пізніших <g/> , після « <g/> Туги <g/> » <g/> , поезіях Лятуринської їх уже взагалі не буде <g/> . </p>
doc#12 <p> Кому з рискою пишемо після прямої мови перед авторським поясненням <g/> , якщо там нема знака оклику або знака питання <g/> , і після авторського пояснення перед продовженням прямої мови <g/> , якщо там нема двокрапки ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> 3. Після авторського пояснення перед початком прямої мови і після авторського пояснення <g/> , що містить у собі вказівку на продовження прямої мови <g/> , перед цим продовженням прямої мови <g/> , напр <g/> .
doc#73 Перед МУРом одразу після авґсбурзької конференції в усій гостроті постало питання організації журналу — поважного літературного або літературно-мистецького місячника <g/> .
doc#81 Після арешту й тортур у µестапо Любченкові хвороби загострилися <g/> , і він не був спроможний на активну діяльність чи навіть на глибші знайомства <g/> .
doc#81 Четвертою в ланці була Ната Бредіхіна <g/> , друга після Асі росіянка <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#12 <p> 4. Перед і після безсполучникової прикладки <g/> , якщо вимовляємо її підкреслено <g/> , напр <g/> .