This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | ? 2 І відповіла жінка змієві <g/> : З плодів дерева раю | ми | можемо їсти <g/> , 3 але з плодів дерева <g/> , що в середині |
doc#0 | її аж до неба <g/> . І вчинімо для себе ймення <g/> , щоб | ми | не розпорошилися по поверхні всієї землі <g/> . 5 І |
doc#0 | моїми та поміж пастухами твоїми <g/> , бо близька | ми | рідня <g/> . 9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм |
doc#0 | на дорогу свою <g/> . А вони відказали <g/> : Ні <g/> , бо будемо | ми | ночувати на вулиці <g/> . 3 А він сильно на них налягав |
doc#0 | пожити чужинцем <g/> , а він став тут суддею <g/> ! Тепер | ми | зло гірше тобі заподієм <g/> , ніж їм <g/> ! І сильно вони |
doc#0 | і все <g/> , що в місті твоє <g/> , виведи з цього місця <g/> , 13 бо | ми | знищимо це місце <g/> , бо збільшився їхній крик |
doc#0 | і Бетуїл та й сказали <g/> : Від Господа вийшла та річ <g/> , | ми | не можем сказати тобі нічого злого чи доброго <g/> . |
doc#0 | , і сказав <g/> : Тепер нам поширив Господь <g/> , і в Краю | ми | розмножимось <g/> . 23 А звідти піднявся він до |
doc#0 | : Ми бачимо справді <g/> , що з тобою Господь <g/> . І | ми | сказали <g/> : Нехай буде клятва поміж нами <g/> , поміж |
doc#0 | умову з тобою <g/> , 29 що не вчиниш нам злого <g/> , як і | ми | не торкнулись до тебе <g/> , і як ми робили з тобою |
doc#0 | нам злого <g/> , як і ми не торкнулись до тебе <g/> , і як | ми | робили з тобою тільки добро <g/> , і тебе відіслали з |
doc#0 | І відповіла Рахіль та Лія <g/> , та й сказали йому <g/> : Чи | ми | маємо частку та спадщину в домі нашого батька <g/> ? |
doc#0 | дивиться Господь між мною й між тобою <g/> , коли | ми | розійдемося один від одного <g/> . 50 Коли ти будеш |
doc#0 | за те прихилимось до вас <g/> , коли ви станете <g/> , як | ми | <g/> , щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі |
doc#0 | А коли ви не послухаєте нас <g/> , щоб обрізатися <g/> , то | ми | візьмемо свої дочки <g/> , та й підемо <g/> . 18 І їхні слова |
doc#0 | Послухайте но про той сон <g/> , що снився мені <g/> . 7 А ото | ми | в'яжемо снопи серед поля <g/> , і ось мій сніп зачав |
doc#0 | Що то за сон <g/> , що снився тобі <g/> ? Чи справді прийдемо | ми | <g/> , я та мати твоя та брати твої <g/> , щоб уклонитися |
doc#0 | , і принесли до свого батька <g/> , та й сказали <g/> : Оце | ми | знайшли <g/> . Пізнай но <g/> , чи це вбрання твого сина |
doc#0 | І сказав Юда <g/> : Нехай візьме собі ту заставу <g/> , щоб | ми | не стали на ганьбу <g/> . Ось я послав був те козлятко <g/> , |
doc#0 | юнак <g/> , раб начальника царської сторожі <g/> . І | ми | розповіли йому <g/> , а він відгадав нам наші сни <g/> , |