This action may take several minutes for large corpora, please wait.
#830 | у | #830 І Він відпочиву дні сьомім від усієї праці Своєї<g/>, яку був чинив<g/>. | ||
#883 | , | у | #883 4 Це ось походження неба й землі<g/>, коли створено їх<g/>, у дні<g/>, як Господь Бог создав небо та землю<g/>. | |
#955 | у | #955 І дихання життя вдихнуву ніздрі її<g/>, і стала людина живою душею<g/>. | ||
#1628 | у | #1628 10 А той відповів<g/>: Почув я Твій голосу раю і злякався<g/>, бо нагий я<g/>, і сховався<g/>. | ||
#1766 | у | #1766 На своїм череві будеш плазувати<g/>, і порох ти їстимешу всі дні свойого життя<g/>. | ||
#1907 | У | #1907 19У поті свойого лиця ти їстимеш хліб<g/>, аж поки не вернешся в землю<g/>, бо з неї ти взятий<g/>. | ||
#2453 | у | #2453 16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього<g/>, й осіву країні Нод<g/>, на схід від Едену<g/>. | ||
#2568 | у | #2568 21 А ймення брата його Ювал<g/>, він був батьком усім<g/>, хто держитьу руках гусла й сопілку<g/>. | ||
#2643 | у | #2643 Бо якби я мужа забив за уразу свою<g/>, а дитину за рану свою<g/>, 24 і як буде усемеро пімщений Каїн<g/>, то Ламеху сімдесятеро й семеро<g/>! | ||
#3283 | у | #3283 28 І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки<g/>, та й сина породив<g/>, 29 ім'я йому назвав<g/>: Ной<g/>, говорячи<g/>: Цей нас потішитьу наших ділах та в труді рук наших коло землі<g/>, що Господь її викляв<g/>. | ||
#3510 | у | #3510 І засмутився Віну серці Своїм<g/>. | ||
#3560 | у | #3560 8 Але Ной знайшов милістьу Господніх очах<g/>. | ||
#3577 | у | #3577 Ной був чоловік праведний і невиннийу своїх поколіннях<g/>. | ||
#4449 | у | #4449 І зостався тільки Ной та те<g/>, що з ниму ковчезі було<g/>. | ||
#4486 | у | #4486 Битие 8 1 І згадав Бог про Ноя<g/>, і про кожну звірину та про всяку худобу<g/>, що були з ниму ковчезі<g/>. | ||
#4698 | у | #4698 11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу<g/>, і осьу неї в дзюбку лист оливковий зірваний<g/>. | ||
#5066 | . | У | #5066 У ваші руки віддані вони<g/>. | |
#5322 | у | #5322 12 І Бог промовляв<g/>: Оце знак заповіту<g/>, що даю Я його поміж Мною та вами<g/>, і поміж кожною живою душею<g/>, що з вами<g/>, на вічні покоління<g/>: 13 Я веселку Свою даву хмарі<g/>, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею<g/>. | ||
#5395 | у | #5395 16 І буде веселкау хмарі<g/>, і побачу її<g/>, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі<g/>, що воно на землі<g/>. | ||
#5757 | у | #5757 5 Від них відділилися острови народіву їхніх краях<g/>, кожний за мовою своєю<g/>, за своїми родами<g/>, у народах своїх<g/>. |