Біблія (перекл. Івана Огієнка)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
8 І почули вони голос Господа Бога , що по раю ходив , як повіяв денний холодок .
10 А той відповів : Почув я Твій голос у раю і злякався , бо нагий я , і сховався .
23 І промовив Ламех до жінок своїх : Адо й Цілло , послухайте ви мого голосу , жони Ламехові , почуйте ви слова мого !
21 І почув Господь пахощі любі , і в серці Своєму промовив : Я вже більше не буду землі проклинати за людину , бо нахил людського серця лихий від віку його молодого .
14 І почув Аврам , що небіж його взятий у неволю , та й узброїв своїх вправних слуг , що в домі його народились , три сотні й вісімнадцять , і погнався до Дану .
6 І промовила Сарра : Сміх учинив мені Бог , кожен , хто почує , буде сміятися з мене .
17 І почув Бог голос того хлопця .
Не бійс , бо почув Бог голос хлопц , де він там .
30 І сталося , як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї , і коли почув слова Ревеки , сестри своєї , що говорила : Отак говорив мені той чоловік , то прибув він до того чоловіка , а той ось стоїть при верблюдах біля джерела , 31 і сказав : Увійди , благословенний Господа !
52 І сталося , коли їхні слова почув раб Авраамів , то вклонивсь до землі Господеві .
34 Як Ісав почув слова батька свого , то закричав криком сильним та вельми гірким .
13 І сталося , коли Лаван почув вістку про Якова , сина сестри своєї , то побіг йому назустріч , і обняв його , і поцілував його , і привів його до свого дому .
33 І завагітніла вона ще , і сина породила , і сказала : Господь почув , що я зненавиджена , і дав мені також цього .
Битие 31 1 І почув був Яків слова Лаванових синів , що казали : Яків забрав усе , що було в нашого батька .
5 А Яків почув , що той збезчестив Діну , дочку його , а сини його були з худобою його на полі .
7 І прийшли сини Яковові з поля , коли почули , і засмутились ці люди , і сильно запалав їхній гнів , бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим , що лежав із дочкою Якова , а так не робиться .
І почув Ізраїль , і було це злим йому .
21 І почув це Рувим , і визволив його з руки їхньої , і сказав : Не губімо душі його !
15 І сталося , як почув він , що я підняла свій голос і закричала , то позоставив одежу свою в мене , та й утік , і вибіг надвір …
19 І сталося , як почув пан його слова своєї жінки , що оповідала йому , кажучи : Отакі то речі вчинив мені твій раб , то запалився гнів його .