Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Читателі буяки безголові <g/> » ( <g/> III <g/> , 38 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ще II <g/> , 448 <g/> ) <g/> ; « <g/> Полетів Осман мов крильми ід її покоя <g/> » ( <g/> II <g/> , 382 <g/> ) <g/> ; « <g/> Інші тутарі титловану дитину Бояться гудити <g/> » ( <g/> III <g/> , 432 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Челядників їх вигубить помір'я <g/> » ( <g/> І <g/> , 376 <g/> ) <g/> ; « <g/> Перепинять їх райтарі <g/> » <g/> , « <g/> Всі шляхи <g/> » ( <g/> II <g/> , 19 <g/> ) <g/> ; « <g/> І вам царі сі не до густу <g/> » ( <g/> III <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; « <g/> Опитаний пронира <g/> » ( <g/> II <g/> , 104 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Скажи ж мені <g/> , моє розумне закохання <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Клейнод запомину гірких житейських мук <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Тато з <g/> , -дробами вовки десь стріляє <g/> » ( <g/> III <g/> , 234 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 немошна темнота <g/> » ( <g/> III <g/> , 31 <g/> ; Жел <g/> .
doc#18 Звукове оркестрування вірша теж приглушене — звукові повтори звичайно не виходять поза два <g/> , але тим дійовіші вони в своїй аскетичності <g/> : « <g/> А в руках їх міШКи ШКіряні <g/> » ( <g/> III <g/> ) <g/> , « <g/> Заговорить СТРашніше СТо Раз ( <g/> IV <g/> ) » і т. п. Усі ці проблеми вимагають спеціяльного дослідження <g/> , і завдання цих зауваг тільки прикликати зацікавлення дослідників до ритміки « <g/> Мойсея <g/> » <g/> . </p>
doc#24 <p> Можна побачити просто мигтіння окремих сторінок людської історії — то марш приречених ( <g/> І <g/> ) <g/> , то тему непотрібної і безглуздої жорстокосте ( <g/> II <g/> ) <g/> , то сп'яніння боротьбою ( <g/> III <g/> ) <g/> , то гімн зорганізованій силі ( <g/> IV <g/> ) <g/> , то світлий захват гармонією творчого життя ( <g/> V <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 А так знаходимо в нього поруч сирівець <g/> , з південним оформленням <g/> , і яловець <g/> , з північним ( <g/> І <g/> , 28 <g/> ) <g/> , од і дуже рідко від <g/> , зомну ( <g/> II <g/> , 27 <g/> ) <g/> , локоліь ( <g/> II <g/> , 28 <g/> ) <g/> , але мізок ( <g/> IV <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; замуж ( <g/> III <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; дав <g/> .
doc#78 А так знаходимо в нього поруч сирівець <g/> , з південним оформленням <g/> , і яловець <g/> , з північним <g/> , ( <g/> І <g/> , 28 <g/> ) <g/> , од і дуже рідко від <g/> , зомну ( <g/> II <g/> , 27 <g/> ) <g/> , локоть ( <g/> II <g/> , 28 <g/> ) <g/> , але мізок ( <g/> IV <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; замуж ( <g/> III <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; дав <g/> .
doc#36 Стасов ( <g/> III <g/> .
doc#24 <p> А можна зробити і спробу побачити в цих п ятьох абзацах накреслення цілої схеми світової історії — від суворої античности ( <g/> І <g/> ) і середньовіччя ( <g/> II <g/> ) через революції XVIII-XX сторіччя ( <g/> III <g/> ) <g/> , через сувору здисциплінованість диктатури ( <g/> IV <g/> ) до соціялізму майбутнього ( <g/> V <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ) </p><p> III </p><p> З зробленого у попередньому розділі перегляду питання про генезу називних речень <g/> , хоч він зовсім не претендує на повноту і базується тільки на матеріялі нової художньої літератури <g/> , випливають деякі важливі висновки <g/> .
doc#15 , III <g/> , с. 686 <g/> ) </p><p> Та до Петра тобі та куваннячко <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Повертаючися знов до історії власне української мови <g/> , треба підкреслити <g/> , що Ганцов не тільки довів первісну двогруповість її <g/> , але й дуже переконливою аналізою ненаголошених голосних у перехідних говірках показав <g/> , що давніше північна група простягался на південь майже до лінії Дубно — Житомир — Канів — Дубні <g/> , себто що північна група первісно не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається тепер <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім говіркам територією ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 213 <g/> ) <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#40 Uber die Eigenart der russischen Sprache <g/> , Галле 1948 <g/> , III <g/> , 7-12 <g/> , а особливо А. Потебня <g/> .
doc#40 <p> На рівні сучасної літературної мови витриманий Словник Української Академії Наук <g/> , видаваний 1924-1931 р. Вийшло три томи ( <g/> т. І A-Ж <g/> , II 3-Н <g/> , III О-П <g/> ) <g/> , що подають до російських показників величезне багатство української синоніміки <g/> , фразеології тощо <g/> , здебільшого відсіваючи все вузько-діялектне <g/> .