Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 З лексики сюди <g/> , можливо <g/> , належить слово млака ( <g/> « <g/> Солонії млаки слізьми просоліли <g/> » <g/> , І <g/> , 73 <g/> ) <g/> , з наголосів — кінцевий наголос у парадигмі слова кацап і кінцевий наголос у прислівнику також ( <g/> « <g/> Дорожчі в кацапа <g/> » <g/> , « <g/> На масляниці щеп <g/> » <g/> , III <g/> , 64 <g/> ; « <g/> Простірно <g/> , брате <g/> , в нас також і в животі <g/> » <g/> , III <g/> , 85 <g/> ) 1. </p><p> Наближення мови П. Куліша до галицької йшло непрямими шляхами позичення з галицьких говірок або з творчості письменників <g/> .
doc#9 З лексики сюди <g/> , можливо <g/> , належить слово млака ( <g/> « <g/> Солонії млаки слізьми просоліли <g/> » <g/> , І <g/> , 73 <g/> ) <g/> , з наголосів — кінцевий наголос у парадигмі слова кацап і кінцевий наголос у прислівнику також ( <g/> « <g/> Дорожчі в кацапа <g/> » <g/> , « <g/> На масляниці щеп <g/> » <g/> , III <g/> , 64 <g/> ; « <g/> Простірно <g/> , брате <g/> , в нас також і в животі <g/> » <g/> , III <g/> , 85 <g/> ) 1. </p><p> Наближення мови П. Куліша до галицької йшло непрямими шляхами позичення з галицьких говірок або з творчості письменників <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Клейнод запомину гірких житейських мук <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Челядників їх вигубить помір'я <g/> » ( <g/> І <g/> , 376 <g/> ) <g/> ; « <g/> Перепинять їх райтарі <g/> » <g/> , « <g/> Всі шляхи <g/> » ( <g/> II <g/> , 19 <g/> ) <g/> ; « <g/> І вам царі сі не до густу <g/> » ( <g/> III <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; « <g/> Опитаний пронира <g/> » ( <g/> II <g/> , 104 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Читателі буяки безголові <g/> » ( <g/> III <g/> , 38 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Тато з <g/> , -дробами вовки десь стріляє <g/> » ( <g/> III <g/> , 234 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Скажи ж мені <g/> , моє розумне закохання <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 немошна темнота <g/> » ( <g/> III <g/> , 31 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 ще II <g/> , 448 <g/> ) <g/> ; « <g/> Полетів Осман мов крильми ід її покоя <g/> » ( <g/> II <g/> , 382 <g/> ) <g/> ; « <g/> Інші тутарі титловану дитину Бояться гудити <g/> » ( <g/> III <g/> , 432 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 « <g/> Галичанізація <g/> » мови молодого покоління посунулася так помітно вперед <g/> , що її запеклий ворог І. Нечуй-Левицький зміг дати таку уїдливу й <g/> , звичайно <g/> , карикатурно перебільшену характеристику мови тогочасного молодшого покоління <g/> : « <g/> Наші молодші люди начитались галицьких газет так <g/> , що по мові зовсім погаличанилися <g/> , неначе так завзято падкували коло цієї справи <g/> , що аж повиучували ті газети й журнали й їх мову напам'ять <g/> »1. </p><p> III <g/> .
doc#9 тільки протиставне ( <g/> « <g/> То не чорна галич <g/> , тільки турки гору облягають <g/> » — « <g/> Віла-посестра <g/> » <g/> , III <g/> , 179 <g/> ) <g/> ; тому <g/> …
doc#9 А так знаходимо в нього поруч сирівець <g/> , з південним оформленням <g/> , і яловець <g/> , з північним ( <g/> І <g/> , 28 <g/> ) <g/> , од і дуже рідко від <g/> , зомну ( <g/> II <g/> , 27 <g/> ) <g/> , локоліь ( <g/> II <g/> , 28 <g/> ) <g/> , але мізок ( <g/> IV <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; замуж ( <g/> III <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; дав <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Повертаючися знов до історії власне української мови <g/> , треба підкреслити <g/> , що Ганцов не тільки довів первісну двогруповість її <g/> , але й дуже переконливою аналізою ненаголошених голосних у перехідних говірках показав <g/> , що давніше північна група простягался на південь майже до лінії Дубно — Житомир — Канів — Дубні <g/> , себто що північна група первісно не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається тепер <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім говіркам територією ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 213 <g/> ) <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#10 Lud Slowianski III <g/> : 1A <g/> , 1933 <g/> , зокрема ст <g/> .
doc#10 Рецензія на праці Ганцова ( <g/> 4 <g/> ; 5 <g/> ) — Slavia <g/> , III <g/> , 1924-25 <g/> , ст <g/> .
doc#10 III <g/> .
doc#12 <p> III <g/> .