Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Один лист майже цілком їм присвячений - із 19 жовтня 1932 р. Вона просить порад у Лівицької-Холодної <g/> , бо та " <g/> добре знає мову <g/> , і то не вивчено <g/> , а стихійно <g/> " <g/> , визнаючи тим факт " <g/> вивчености <g/> " її власної мови ( <g/> с. 690 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Мати не мала ніякої політичної програми <g/> , якоїсь офіційної ідеології <g/> , вона <g/> , як тепер бачу <g/> , воліла <g/> , щоб її діти не « <g/> лізли в політику <g/> » ( <g/> її вислів <g/> ) <g/> , а значить і в українську політику <g/> .
doc#76 У випадках діялектної дво- або кількакореневости в походженні даної мови до її історії належать ( <g/> її історію розпочинають <g/> ) ті мовні зміни <g/> , що відбувалися в діялектах-складниках даної мови <g/> . </p>
doc#31 Значення цієї знахідки й цієї публікації ( <g/> її здійснив у журналі « <g/> Слово і час <g/> » <g/> , 1990 <g/> , 1 <g/> , О. Г. Мукомела <g/> ) важко перецінити <g/> .
doc#76 Вона і молода і стара залежно від неминуче арбітрарного датування ( <g/> хронологічного відліку <g/> ) її початку <g/> , яке тільки й може бути арбітрарним <g/> , а ще краще <g/> , коли воно лишиться ніяке або множинне <g/> , себто пересувне <g/> . </p>
doc#72 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть в середині країни на ній наполягали більше в ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> Б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , — пояснює її силу і слабкість — про що мова далі <g/> , — а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#74 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть всередині країни на ній наполягали більше з ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , - пояснює її силу і слабкість - про що мова далі <g/> , - а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#45 Таку думку свого часу висловив Житецький ( <g/> 75 <g/> ) <g/> , її підтримала Франчук ( <g/> 1975 <g/> , 12 <g/> , але не повторила 1985 <g/> ) <g/> .
doc#9 Конструкція ця не чужа і східноукраїнським говіркам <g/> , але поза кількома більш- менш сталими зворотами ( <g/> « <g/> По вечері опинився Харпак вже надворі <g/> » — І. Манжура <g/> ) <g/> , її частіше заступає інша <g/> : прийменник після + родовий відмінок іменника <g/> . </p>
doc#81 Це була книжка <g/> , заборонена для « <g/> тубільців <g/> » <g/> , її можна було тільки позичити нелеµально від німецького салдата або офіцера <g/> .
doc#62 Сказати б <g/> , її життя було в " <g/> варшавському <g/> " стилі <g/> , її смерть <g/> , якщо це була свідома самопожертва <g/> , у " <g/> празькому <g/> " ( <g/> мовиться тут <g/> , звісно <g/> , не про поляків і чехів <g/> , а про відміни української літератури <g/> ) <g/> . </p>
doc#92 Ставлення американського інтелектуала до Европи здебільшого визначається цим комплексом — людина визнає багато в чому вищість європейської культури <g/> , але тим більше підносить американську <g/> , навіть її найгірші боки <g/> , її найпримітивніші вияви <g/> .
doc#88 Вона стає офіційною установою <g/> , отримує нові прекрасні будинки <g/> , її бюджет збільшується в десять разів <g/> .
doc#72 Буковина <g/> , її минуле і сучасне <g/> . </p>
doc#10 Ба більше <g/> , її цікавило <g/> , чи не можна знайти таких говірок <g/> , де ще відбуваються ті явища <g/> , які ввійшли в сучасну загально-українську мову вже закінченим <g/> , нерухомим фактом <g/> .
doc#40 Від займенника третьої особи <g/> , правда <g/> , нібито вживається в подібних випадках форма родового відмінка однини <g/> , але в дійсності це спеціяльна незмінна форма присвійного займенника <g/> , як це виявляється й назовні в тому <g/> , що вона ставиться нормально не після іменника <g/> , як буває з керованим іменником <g/> , а перед іменником <g/> , як буває при присвійних прикметниках і займенниках <g/> : його виступ <g/> , її запрошення <g/> . </p>
doc#72 Російськомовна “ <g/> Киевская старина <g/> ” перетворилася 1907 р. на “ <g/> Україну <g/> ” <g/> , а коли остання перестала виходити <g/> , її заступило 1908 р. суто наукове видання — “ <g/> Записки Українського наукового товариства в Києві <g/> ” <g/> , що затрималося до 1919 р. з перервою на час війни <g/> .
doc#81 Якби Харків дочекався німецької цивільної влади <g/> , її б заборонили <g/> , і не знати <g/> , яка доля чекала б організаторів і вчасників <g/> .
doc#81 Це була <g/> , власне <g/> , її праця <g/> , але вона на якийсь час узяла відпустку <g/> , і я її заступав <g/> .
doc#81 На ставало води <g/> , її запаси тримали в усіх відрах і каструлях <g/> , приватні мешкання не мали електрики <g/> , і вечорами світилися каганці — хвостик з вати <g/> , простромлений у кільце спеціяльно вигнутої шпильки і занурений кінцем у блюдо з олією <g/> , але і в публічних закладах електрики не бувало довгими годинами <g/> .