Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) і навіть <g/> : « <g/> Де-не-де вже пронизали її ( <g/> землю <g/> ) проліски <g/> , раст <g/> » ( <g/> Смол <g/> .
doc#32 Але твердо можна сказати <g/> , що і сам факт існування Академії <g/> , і її ( <g/> пізніші <g/> ) видання відіграли величезну позитивну ролю своїм впливом на Академію в Києві <g/> .
doc#49 І Барка відтворив її <g/> , але зовсім оригінально <g/> , без наслідування <g/> , без копіювання <g/> , без стилізації <g/> .
doc#45 Можливо <g/> , згадані розбіжності можна усунути <g/> , проте в раннього Потебні такої спроби не знаходимо </p><p> Ми не маємо наміру вдаватися тут до критичного розгляду праці " <g/> Мьісль и язьік <g/> " ( <g/> і не лише її <g/> , бо Потебня ніколи виразно не зрікався трьох наведених принципів <g/> ) <g/> .
doc#92 у тому <g/> , що в лекціях з російської мови Якобсон раз-по-раз апелював до старомосковської вимови її <g/> , втраченої тепер <g/> , але носієм якої був він сам <g/> . </p><p> Але для мене Якобсон
doc#81 Як тепер бачу її <g/> , з головою <g/> , пов'язаною від сажі білою хусткою <g/> , що того ж дня робилася чорною <g/> , вечір <g/> , освітлення жадного <g/> , і ми тулимося коло печі <g/> , простягаємо до неї руки <g/> , підставляємо ноги <g/> , ліжка підтягнені якближче <g/> , але на ранок однаково в кімнаті мороз <g/> , і вилізти з саморобних спальних мішків так само вимагає зусилля надлюдського <g/> .
doc#37 Але порівнювати треба не радянську літературу в кількадесятирічному існуванні її <g/> , з неповними трьома роками існування МУРу <g/> , а таки <g/> , з обох боків <g/> , той трирічний період 1945-1948. А тоді балянс виглядає дещо інакше <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що соціальні діалектизми виростають здебільшого як добудова до літературної мови і доповнюють її <g/> , з одного боку <g/> , через те <g/> , що вони здебільшого мають конкретно-образний характер <g/> , з другого боку <g/> , нарешті <g/> , через те <g/> , що вони не зв'язані конечно з низько-оцінюваними в суспільстві середовищами <g/> , вони частіше й легше від територіальних діалектизмів засвоюються літературною мовою <g/> , де вони нерідко правлять за засіб відсвіження і конкретизації <g/> .
doc#27 Нема суверенности <g/> , доки Куліш гудить російську літературу за її <g/> , мовляв <g/> , неспроможність створити позитивні образи <g/> , це бо в концепції Куліша й робить потрібного політичну єдність <g/> , у якій Україна доповнювала б те <g/> , чого бракує Росії <g/> .
doc#10 Рукопис її <g/> , можливо <g/> , зберігається десь в архівах Ленінграду <g/> .
doc#81 Пам'ятаю її <g/> , струнку <g/> , елеµантну <g/> , вродливу <g/> , з великими розумними й блискучими очима <g/> , як вона йде зі мною Сумською вулицею в Харкові <g/> , в капелюшку з пером <g/> , з обличчям за вуалем <g/> , у білих лайкових рукавичках <g/> .
doc#31 <p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну державу <g/> » <g/> . </p>
doc#62 " ( <g/> с. 175 у виданні 1898 р. <g/> ) <g/> ; " <g/> Знайди в кожній країні найздібнішу людину <g/> , постав її на верховину й віддано шануй її <g/> .
doc#51 Про європейську українську літературну мову <g/> , що виростала з традиції <g/> , але переростала її <g/> .
doc#22 Ми знаємо її <g/> .
doc#48 Нас уже не задовольняє неорганізованість <g/> , крихкість і суб'єктивність її <g/> .
doc#42 Несамовита сила образів виразнішає в інертних обручах кутої форми <g/> , ба більше <g/> , образи розсаджують традиційну форму <g/> , революціонізують її <g/> .
doc#81 <p> Історію можна порівняти з стратегією й тактикою армій під час великої війни в усій незліченності й неохопності індивідуальних і колективних рухів <g/> , атак і загибелів <g/> , а історичну фонологію — з грою в шахи з її 64 клітинами й 32 фігурами <g/> , що діють на цих клітинах <g/> .
doc#45 <p> Праця Потебні ґрунтується на засаді — хоч він ніде не формулює її expressis verbis <g/> , — що кожна народність тримається на вродженому націоналізмі <g/> .
doc#58 <p> Як-не-як <g/> , попри всі самою авторкою створені перешкоди <g/> , попри непевність <g/> , чи їй самій була ясна остання проблема її твору <g/> , вона все таки винесла цю проблему <g/> , одна з перших у нашій літературі <g/> , і цього вистачає <g/> , щоб її « <g/> Домаху <g/> » шанувати <g/> . </p>