Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 історії вирішує людина завтрішнього дня <g/> , її душа <g/> , її світогляд <g/> . </p><p> Уже на початку нашого
doc#33 і без невдаваного страху продертися до людини <g/> , її душі і її тіла <g/> . Це був обов'язок літератури <g/> , і
doc#91 і програмово сіра радянська література <g/> , її твори <g/> , порівняні на відстані кількох років <g/> ,
doc#80 Франсуа Війоні <g/> » і « <g/> Самотньому мандрівникові <g/> » її роля неістотна й другорядна <g/> . Тільки в двох
doc#12 , якщо перед нею не стоїть розділка ( <g/> див <g/> . V Б 3 або її не взято в риски ( <g/> див <g/> . VIII Д 4 <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : „Тоді
doc#93 » Шіллера <g/> , зроблена теж Ахметелі <g/> , але її я вже не бачив <g/> . « <g/> Анзор <g/> » чарував <g/> , заворожував і
doc#21 п'ять чисел <g/> . Вона мала успіх у читача <g/> , але її підкосила валютна реформа в Німеччині <g/> . Уже
doc#6 назад і в темряву <g/> , а малість і безсилість її підкреслені ще величчю неба <g/> , прорізаного
doc#82 і ця формула не охоплює всього доглибно <g/> . Бо її можна сприйняти як визнання домішки вигадки до
doc#9 мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало
doc#37 . </p><p> Тож передусім упроваджу читача в місце дії <g/> . 1 в її час <g/> . Усе починається в Фюргі <g/> , це вересень 1945
doc#7 сучасної поезії Франції <g/> , Англії <g/> , Америки в її вищих проявах <g/> . Проте українська поезія не
doc#0 воздух чепчики бросали <g/> » <g/> . Друга світова війна в її початках 1939 і 1941 років у Франції <g/> , й Англії <g/> , і
doc#60 такими особами <g/> , як Тимченко <g/> , Олена Курило в її молодші роки <g/> , Смеречинський <g/> : посідали крайні
doc#28 і може й багато іншого <g/> ) разом <g/> . Суть цієї поезії в її многопляновості <g/> , многозначності <g/> , в тому <g/> , що
doc#97 ) пролягає через політику <g/> . Нерадо пускаюсь в її хащі <g/> , в її воістину непрохідь чорних пісків <g/> ,
doc#56 можуть вільно вживати своєї мови в Росії і в її колоніях <g/> , а українці не можуть говорити своєю
doc#25 за українську говірку <g/> , і Потебню <g/> , що вважав її за російську говірку <g/> ) <g/> , але загальна
doc#54 стане особливо виразною <g/> , коли взяти її на тлі тієї зливи віршів <g/> , що тепер наповнює
doc#45 . Потебня перебивав його питанням <g/> : </p><p> — А ви її чули <g/> ? Вона ваша тітка <g/> ? — Коли невдаха студент