Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 І <g/> , виходячи з цього <g/> , Травнічек майже ввесь час ототожнює значенням іменні речення з дієслівними <g/> : " <g/> їх можна замінити дієсловом [ <g/> hańba = hanbim se <g/> ) або можна додати зв'язку byti <g/> " <g/> .
doc#40 <p> Повтори з композиційним значенням ( <g/> їх іноді називають також рефренуванням <g/> ) надають текстові певної паралельности в синтаксичній будові <g/> , що і собі спричиняється до постання певного ритму <g/> .
doc#40 піднесеністю і лябіялізацією <g/> , може бути подана таким трикутником <g/> : </p><p> а </p><p> о е/и </p><p> у і </p><p> У становищі під наголосом система голосних ускладняється проміжним характером звука и <g/> , який не знаходить собі місця в ряді <g/> , бо однаково протистоїть звукам е і і <g/> , а з другого боку і в'яжеться певними властивостями з кожним з них <g/> : з е його в'яже однаковий спосіб вимови приголосних перед обома звуками — в українській мові приголосні загалом не м'якшаться ні перед е <g/> , ні перед и <g/> , за винятком прикметникових закінчень ( <g/> синє = синье <g/> , синій синьий <g/> ) і позиції після й ( <g/> їх = йих <g/> , єсть = иесть <g/> ) <g/> ; з і його в'яже те <g/> , що і перед і приголосні в певних випадках ( <g/> § 75 <g/> ) не м'якшаться ( <g/> напр <g/> .
doc#82 Заведено так <g/> , що образ мусить бути схований за іншими образами <g/> , удається <g/> , що він і не присутній <g/> , лишається читачам <g/> , спеціяльно на це покликаним ( <g/> їх звуть критиками <g/> ) і не покликаним <g/> , реконструювати постать автора самотужки <g/> .
doc#52 <p> </doc> </p><p> Ця стаття не про Пороги ( <g/> їх було дев'ять на Дніпрі <g/> ) і Запоріжжя <g/> , а про пороги і Запоріжжя <g/> .
doc#40 <p> Члени ряду ( <g/> їх називають також однорядні члени речення <g/> ) <g/> , маючи однакову синтаксичну функцію <g/> , не конче мусять бути виражені тими самими частинами мови в тій же самій формі <g/> .
doc#81 Можу сказати про це з певністю <g/> , бо коли мене в вересні 1941 року брали на допит до НКВД <g/> , про цей епізод мої слідчі ( <g/> їх було два <g/> ) не згадували <g/> , а вони могли б використати його проти мене <g/> , якби спецчастина їх повідомила <g/> .
doc#15 Стаття Перльмуттера тим <g/> , зокрема <g/> , і цікава <g/> , що вона наводить конкретні факти ( <g/> їх підхопив і деталізував у згаданій вище статті про мову Чернишевського А. Єфремов <g/> , але і він <g/> , як ми бачили <g/> , не зміг подолати традиційного погляду на генезу називних речень <g/> ) <g/> , які суперечать цьому поглядові і спростовують його - хоч сам автор цього зовсім не помічає <g/> .
doc#45 ) <g/> , їх можна зформулювати так <g/> : </p><p> 1. Акт мовлення не передає думок мовця слухачеві Він тіл стимулює в слухачеві ментальну діяльність <g/> , більш або менш подіяв до мовцевоі <g/> .
doc#72 не надруковано жадної <g/> , 1922 р. — 1 <g/> , 1923 р. — 7 <g/> , 1924 р. — 5 <g/> ; разом за п'ять років 13 <g/> , тоді як за три роки Визвольних Змагань <g/> , 1917-1919 <g/> , їх вийшло 59. ( <g/> Підрахунок зроблено на основі бібліографії Червінської й Дикого <g/> ) <g/> .
doc#18 В його <g/> , пароду <g/> , душу поклав серцевидець Єгова свій скарб <g/> , покликання гебреїв — « <g/> світ слобонити від мук і роздору і жаху <g/> » <g/> , « <g/> статися сіллю землі <g/> » <g/> , їх призначення — стати « <g/> будучим царем світу <g/> » <g/> , дарма що <g/> , а може тому що сьогодні народ цей — </p><p> Між премудрими він не мудрець <g/> , </p><p> У війні не войовник <g/> , </p><p> У батьківщині своїй він гість </p><p> І всесвітній кочовник ( <g/> VI <g/> ) <g/> . </p>
doc#77 Вони не врізаються в пам'ять <g/> , вони не творять виразних асоціяцій <g/> , їх не вважає читач за своїх добрих знайомих і при новій зустрічі з ними не радіє <g/> , а трохи розгублено згадує <g/> : стривай <g/> , щось я про тебе чув <g/> , але що саме <g/> ?
doc#81 Хоч про війну в них не було багато <g/> , їх породила війна — неможливість знайти інший вислів себе <g/> , систематично працювати розумово <g/> .
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#84 забудь <g/> : поїздам віки гуркотати <g/> . </p><p> У підручниках речі і поняття мають свої визначення <g/> , їх вивчають до іспитів і забувають <g/> , уставши з іспитового стільця <g/> . В житті речі і
doc#47 Виходить <g/> , їх усунено <g/> .
doc#64 <p> Все це — досить часті явища <g/> , з них виростає і на них будується українська власовщина <g/> , їх бере за вихідний пункт і наша рідна донцовщина з її поглядом на народ як на сліпу й нетямущу худобу <g/> .
doc#81 <p> Українські курси були призначені для всіх студентів українського відділу <g/> , їх відвідувало 90 студентів <g/> , відвідування було обов'язкове і незалежне від погоди <g/> , ми пітніли в літні спеки і мерзли й тулилися в шуби в великі морози <g/> , що траплялося не раз <g/> , бо опалення працювало дуже несистематично <g/> .
doc#81 Лейбористи <g/> , фашисти <g/> , Муссоліні <g/> , Ґрамші <g/> , Прімо-де-Рівера <g/> , Макдоналд <g/> , Болдвін — усі ці імена й поняття не пояснювано в кожному числі газети <g/> , їх треба було знати <g/> , а пізнати можна було тільки через учитування в газету <g/> .
doc#16 Одні вбачали помилку провідників молодої української держави в тому <g/> , що вони не кинули самі соціяльних гасел <g/> ; інші в тому <g/> , що вони надто багато уваги присвячували соціяльним гаслам <g/> , їх пропаганді і реалізації <g/> ; треті вбачали в цьому просто перемогу властивої большевизмові безпринципної й безчесної демагогічности <g/> .