Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 і т. п. В них <g/> , правда <g/> , здебільшого нема підмета <g/> , або присудка <g/> , або обох їх <g/> , але цей брак не може бути надолужений <g/> , бо ці вирази повторюються механічно як замкнені в собі цілості <g/> .
doc#4 <p> і вона п'янким вином </p><p> душу мою морить <g/> . </p>
doc#72 і старожитні <g/> .
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#15 <p> Зате Пєшковський фактично відвів з категорії номінативних речень такі випадки <g/> , як наведений у Шахматова приклад з Островсько- го <g/> : " <g/> Что он наделал - беда <g/> " і т. п„ на тій підставі <g/> , що вони являють собою предикативний член до попереднього ( <g/> або <g/> , додамо <g/> , наступного <g/> ) висловлення <g/> .
doc#9 <p> « <g/> Коли р. 1862 почали виходити " <g/> Вечерниці <g/> " і саме тоді прийшов транспорт книжок українських <g/> , почався у нас перелом щодо думки про язик літературний <g/> »3. Але найбільше значення мав усе-таки Шевченків вплив <g/> .
doc#45 Та чим би не завдячував Потебня родині <g/> , членам " <g/> Громади <g/> " і друкованим збірникам <g/> , він окупив свій борг сторицею ще перед 1863 роком <g/> , працюючи з запалом у ділянці фолкльору <g/> , вже не згадуючи про пізніші розвідки на цю тему <g/> . </p>
doc#9 В спогадах Є. Чикаленка читаємо такий епізод <g/> : « <g/> Один полтавський поміщик <g/> , Бобир-Бохановський <g/> , людина з вищою освітою <g/> , цілком прихильна до нашої літератури <g/> , з обуренням читав мені деякі фрази з " <g/> Громадської думки <g/> " і казав <g/> : </p><p> — Ну хіба це по-нашому <g/> ?
doc#18 Батько процитував <g/> : " <g/> Мертва очам <g/> , німа для уха <g/> , жене від себе жизні духа <g/> " і т. д. </p><p> — Невжеж воно не гарне <g/> , не поетичне й не сильне <g/> ?
doc#62 Але тоді вона спокійно зважує всі " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " й одверто каже <g/> , що маємо до діла з припущеннями й можливостями і не більше <g/> : хай нові дослідники виявлять більше фактичного матеріялу <g/> , і тоді - не тепер - можна буде прийти до певних і твердих висновків <g/> . </p>
doc#16 Рукою Р. О. він пише <g/> : « <g/> Великої праці коштувало витягнути українську політичну думку з того ідеологічного трясовиська <g/> , в якім застав її XX вік <g/> , і надати їй певну доктрину <g/> , мілітантний характер <g/> , організаційні форми <g/> , визначити її " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " <g/> .
doc#62 <p> Може <g/> , найцікавіше <g/> , що <g/> , попри цю стриманість і обережність <g/> , листи й коментар до них читаються з такою зацікавленою напругою <g/> , з якою читається детективний роман <g/> , - захоплює і багатство деталів людських життів <g/> , життів творчих <g/> , і майстерне збалянсування доказів " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " в розплутуванні загадок минулих людських існувань і змагань <g/> , поступове <g/> , неквапливе <g/> , уважне вчування в чужі й змістовні біографії <g/> .
doc#72 Інколи він проглядав навіть у назвах газет <g/> : “ <g/> Соціялістична Харківщина <g/> ” і “ <g/> Харьковский рабочий <g/> ” у Харкові <g/> , “ <g/> Чорноморська комуна <g/> " і “ <g/> Знамя коммунизма <g/> ” в Одесі і т.д. </p><p> Всі згадані явища відбивали <g/> , з одного боку <g/> , політичний курс <g/> , спрямований на поступове підривання ролі української мови в житті країни <g/> , а з другого <g/> , певні настрої серед частини населення <g/> , що говорила по-українському <g/> : люди вважали непрактичним триматися мови <g/> , комунікативні функції якої дедалі вужчали <g/> , соціяльний престиж якої невпинно падав <g/> .
doc#15 , прирівнює їх до питань типу " <g/> праворуч чи ліворуч <g/> " і вважає <g/> , що в подібних випадках ситуація являється психологічним суб'єктом ( <g/> виявленню її допомагають жести <g/> ) <g/> , так що ці речення <g/> , як і всякі <g/> , при будь-яких обставинах ( <g/> unter allen Umständen <g/> ) двоелементні <g/> . </p>
doc#62 Побічно й здебільшого коротко <g/> , часом лише натяком <g/> , згадуються полеміка Донцова з " <g/> Ділом <g/> " <g/> , проблеми фінансування " <g/> Вісника <g/> " <g/> , реакція на постання комуністичних " <g/> Нових шляхів <g/> " <g/> , питання цензурування журналу Донцова <g/> , справа " <g/> Танку <g/> " і " <g/> Ми <g/> " і заходів Юрія Липи взагалі <g/> , стосунки з галицькою пресою і навіть ставлення до еротики в українській літературі ( <g/> Донцов - за <g/> ) <g/> .
doc#15 Vystoupi Ruperto <g/> " <g/> , але можливі " <g/> і v jinych popisech a näzornych lićemch <g/> " ( <g/> і в інших описах <g/> ) <g/> , далі згадується про написи <g/> , сповіщення <g/> , заголовки <g/> , адреси листів і т. п. Але <g/> , не зважаючи на такий опис функцій <g/> , ті приклади все ж не виділяються з-поміж типово неповних речень типу " <g/> Mrtva <g/> , reki doktor strućne <g/> " або еквівалентів речення типу " <g/> І ne <g/> , slećno Hortensie <g/> " <g/> .
doc#31 Не називаючи <g/> , правда <g/> , Хвильового на ім'я <g/> , « <g/> Тези <g/> » пишуть <g/> : « <g/> Кинуті в пресі гасла орієнтації на Европу <g/> , " <g/> Геть від Москви <g/> " і т. ін <g/> .
doc#62 Усі три поезії відтворено в інтелігентно й тактовно укладеному коментарі Марти Скорупської <g/> , без розставлення крапок над " <g/> і <g/> " ( <g/> не для дітей же всі ці матерії <g/> ) <g/> .
doc#62 Крапок над " <g/> і <g/> " не поставлено <g/> , але в суті речі вирок остаточний <g/> .
doc#72 Але звичайно вони виходили з кіл крайніх російських націоналістів типу Т. Флорінського чи І. Філевича <g/> , які репрезентували офіційний погляд про “ <g/> триединый русский народ <g/> " і чиї писання межували з політичними доносами <g/> .