Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Зате <g/> , заслугою Синявського була постава питання ( <g/> хай мимобіжна й спрощена <g/> ) про генезу називного речення <g/> , Синявський виводить називні речення з двоелементних через пропуск дієслова є " <g/> у значенні самої тільки дієслівности без жадного іншого значення <g/> " <g/> , погоджуючися в цьому з К. Т. Німчиновим <g/> , якиий тоді ж таки виступив теж із коротенькою генетичною характеристикою називних речень <g/> . </p>
doc#10 Результатом цього є ( <g/> 14 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> 66 Але в реченні з 1914 р. гурток є ( <g/> 66 <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#9 ; </p><p> д. Іменники типу зілля мають довгі приголосні плюс є ( <g/> Павловський позначає його і <g/> ) <g/> : насіньні ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , весільлі ( <g/> 28 <g/> ) та ін <g/> .
doc#59 Історія <g/> , поскільки вона є ( <g/> професор Кравчук — ворог історизму в позитивістичному цього слова розумінні <g/> ) <g/> , — вічне самовідродження духа в його втіленнях-епохах <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , в науковій і науково-публіцистичній мові подекуди зберігається вживання в ролі зв'язки дієслова є ( <g/> єсть <g/> ) <g/> , що посилюється західноєвропейськими впливами <g/> .
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#81 Критерії приналежности до українського народу були ( <g/> і є <g/> ) актуальні в нації <g/> , що збирала себе в цілість уже перед нашими очима і що породила незміренне число перекинчиків <g/> .
doc#12 <p> є <g/> ) Заперечна частка не з дієсловами пишеться нарізно <g/> , крім тих дієслів <g/> , які без неї не вживаються або яким вона надає іншого значення ( <g/> а не просто заперечує <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#76 Можуть бути ( <g/> і є <g/> ) мови <g/> , що мають кілька коренів <g/> , себто мови <g/> , де спільні діялектні процеси точаться після їхнього розвитку нарізно <g/> .
doc#40 Зовсім вузько-діялектний характер мають сполучники коб ( <g/> и <g/> ) <g/> , наколи <g/> , ( <g/> є <g/> ) сли <g/> .
doc#76 <p> 5. Регулятивним фактором у диференційних і інтеграційних процесах були ( <g/> і є <g/> ) факти загальної історії <g/> , насамперед факти колонізації та її припинення <g/> , творення і зникнення політичних тіл <g/> , їх об'єднання <g/> , поділ або розпад <g/> , їхні соціальні перетвори й нашарування в межах кожного політичного тіла <g/> .
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , пересічна температура міста X. є + 8° <g/> , то це не значить <g/> , що саме ця температура панує там щодня або більшість днів <g/> .
doc#15 <p> У Гоголя ж вони є <g/> , - пригадаймо приклад <g/> , наведений вище з книги Булаховського <g/> : " <g/> Поручик <g/> ?
doc#47 Уже в статті про писанки <g/> , кажучи про людей <g/> , що в орнаменті писанок не знаходять символів <g/> , Лятуринська твердить <g/> , без доказів <g/> , що <g/> , мабуть <g/> , вони там є <g/> , а далі одверто заявляє <g/> : « <g/> А якщо справді нема — мусять бути <g/> !
doc#59 І саме тому ми з особливою силою переконуємося <g/> , що Ірини ( <g/> — « <g/> вісниківство <g/> » <g/> ) були теж помилка <g/> , як помилка є все те <g/> , що не бере людей такими <g/> , як вони є <g/> , а змушує чи штовхає їх робити себе <g/> . </p>
doc#9 Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ;
doc#9 Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників на -о ( <g/> авто <g/> , пальто <g/> , бюро <g/> ) li тощо <g/> .
doc#94 Правда тут <g/> , у Візантії Середньовіччя і в Візантії двадцятого століття <g/> , — не те <g/> , що було чи є <g/> , а те <g/> , чого вимагають інтереси держави <g/> .