Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 у « <g/> Культурі і побуті <g/> » і особливо в « <g/> Плужанині <g/> » ( <g/> які <g/> , до речі <g/> , слід було б зібрати й видати <g/> ) <g/> .
doc#7 це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються
doc#81 роду <g/> , далекий родич Вернадських ( <g/> які по війні виписали його з родиною з Европи до
doc#72 і не про знання історичних фактів доби ( <g/> які послідовно випікали з народної пам'яті
doc#81 острові <g/> , серед своїх книжок ( <g/> які я ще перед тим <g/> , пачка за пачкою <g/> , власноручно
doc#81 чи просто гуманности й лібералізму ( <g/> які й могли були привести його <g/> , самооманно <g/> , до
doc#9 елементи болгарської літературної мови ( <g/> які <g/> , як відомо <g/> , часто прийшли з Росії в Болгарію <g/> ) <g/> ,
doc#26 його наступників <g/> , які воліли про ненародніх ( <g/> які тоді зробилися ще й антинародніми <g/> ) взагалі не
doc#80 літературного смаку <g/> . </p><p> Але словесні парадокси ( <g/> які <g/> , до речі <g/> , неминуче були зв'язані з
doc#40 гіпотактичного складного речення ( <g/> які <g/> , крім того <g/> , самозрозуміло <g/> , можуть
doc#76 ненаголошених <g/> , а далі і в наголошених складах ( <g/> які сліди збереглися в багатьох російських
doc#52 ЕМІГРАЦІЇ </p><p> У спогадах Юрія Смолича ( <g/> які заслуговують на глибшу оцінку <g/> , ніж вони досі
doc#81 дві розмови з Тимцем не нагадував <g/> , студенти ( <g/> які всі були в партії і мусіли знати про пропозицію
doc#9 , щоб особисто мирити Б. Грінченка і І. Франка ( <g/> які до речі особисто й не сварилися <g/> ) <g/> , а в тому <g/> , щоб
doc#70 , наприклад <g/> , у “ <g/> Сирія <g/> ” <g/> , “ <g/> Вифлеем <g/> " <g/> , які пов'язані з християнством <g/> , та їх чомусь
doc#22 у льорнетах <g/> » і « <g/> банкіри <g/> , як бізони <g/> » ( <g/> ! <g/> ! <g/> ! <g/> ) <g/> , які </p><p> Потом і кров'ю багрили труди </p><p> Для золотої своєї
doc#40 до географічних назв і прізвищ на -ин і ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , які з походження становлять собою присвійні
doc#36 оповідань та притч ( <g/> « <g/> Чем люди живы <g/> » та ін <g/> . <g/> ) <g/> , які <g/> , звичайно ж <g/> , писав для народу Толстой <g/> , а
doc#72 , 1862 <g/> ; П. Дячан <g/> , 1865 <g/> ; </p><p> О. Партицький <g/> , 1883 <g/> ) <g/> , які не спиралися на жадний авторитет <g/> , крім автора <g/> ,
doc#19 , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні