Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Це наростки -ай ( <g/> -яй <g/> ) <g/> , зв'язаний з кінцевим наголосом ( <g/> горлай <g/> , гультяй <g/> ) <g/> , -ака ( <g/> яка <g/> ) <g/> , з наголосом на наростку ( <g/> вояка <g/> , кусака <g/> , посіпака <g/> ) <g/> ; здебільшого таке саме значення мають і наростки -ло ( <g/> -йло <g/> ) ( <g/> гарикало <g/> , бовкало <g/> , шукайло <g/> ) <g/> , -ко ( <g/> хвалько <g/> , чванько <g/> , хапко <g/> , забудько <g/> , незнайко <g/> ) і -ун ( <g/> брехун <g/> , ласун <g/> , сопун <g/> ; дикун <g/> ) <g/> , зв'язаний з кінцевим наголосом <g/> .
doc#40 <p> Виразніший інтонаційний характер має тільки розділка <g/> , яка <g/> , власне <g/> , є не так розділовий знак <g/> , як знак зростання двох слів в одне ( <g/> напр <g/> .
doc#59 Не можна заперечувати <g/> , що філософія повісти ввібрала в себе деякі елементи екзистенціялізму <g/> , хоч правда й те <g/> , що сприйняті елементи більше стосуються до ідеї активного й трагічного гуманізму <g/> , гуманізму наперекір невиправному злу життя <g/> , ніж до ідеї антеїзму <g/> , яка <g/> , власне <g/> , в сартризмі й екзистенціялізмі не культивується і становить собою <g/> , безперечно <g/> , виплід роздумувань Косача над долею українського визвольного руху останніх десятиліть <g/> , спостережень над українськими людьми резистансу і міркувань над філософією української історії <g/> . </p>
doc#65 А досить поглянути хоч би на німецьке і англійське Alexander <g/> , minister <g/> , щоб переконатися <g/> , що знову ж таки маємо справу не з універсальною оцінкою <g/> , а з специфічно російською ( <g/> яка <g/> , до речі <g/> , знов спирається на французьку з її формами Alexandre <g/> , ministre <g/> .
doc#72 Ще менше ймовірно було це за політики “ <g/> подвійного дна <g/> " <g/> , яка <g/> , з одного боку <g/> , вимагала та заохочувала вживати української мови <g/> , а з другого </p><p> — ставила під загрозу кожного <g/> , хто щиро захоплювався цим <g/> , та підривала розвиток української культури <g/> .
doc#74 Ще менше ймовірно було це за політики « <g/> подвійного дна <g/> » <g/> , яка <g/> , з одного боку <g/> , вимагала та заохочувала вживати української мови <g/> , а з другого - ставила під загрозу кожного <g/> , хто щиро захоплювався цим <g/> , та підривала розвиток української культури <g/> .
doc#10 Зрештою <g/> , як побачимо далі <g/> , сама Курило вагалася <g/> , чому приписати появу цієї тенденції <g/> , яка <g/> , загалом <g/> , не характеризує слов'янських мов <g/> . </p>
doc#67 Перша відмінність <g/> , яка <g/> , здається <g/> , найбільше впадає в очі <g/> , це повне чи часткове усунення мотивації <g/> .
doc#31 Крім хіба « <g/> Звенигори <g/> » ( <g/> яка <g/> , не треба забувати <g/> , не мала жадного успіху в глядача і йшла дуже короткий час у майже порожніх залях кінотеатрів <g/> ) <g/> , Довженко не мав змоги реалізувати жадного фільму <g/> , як він хотів і міг би <g/> .
doc#2 <p> Важливіша нечувана стислість слова <g/> , його місткість <g/> , техніка мужньої недомовки <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не веде до символістичної неокреслености значення <g/> , яка завжди однозначна <g/> , як дряпина на камені <g/> , як лінія на ґравюрі <g/> .
doc#49 <p> Барка підійшов до образу « <g/> вічного міста <g/> » з погляду наївної селянки <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , в дійсності зовсім не така наївна <g/> , бо живе в кліматі тисячорічної культурної традиції <g/> .
doc#59 ) від Ірина <g/> , стає новою Мадонною <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , вирушає не від Ірода <g/> , а до Ірода — на схід <g/> , у рідні степи <g/> , щоб там — віримо — ще раз зустрітися Іринові <g/> . </p>
doc#81 Люди типу Черепахова <g/> , здібні <g/> , енерµійні і в суті речі по той бік моралі <g/> , більше відповідали б капіталістичному суспільству <g/> , але і в радянському вони можуть зробити добру кар'єру <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , часто кінчається катастрофою <g/> , дарма що вони легко і радо вступають до партії і нещадно атакують усіх справжніх чи вдаваних порушників норми <g/> .
doc#81 Шостаковича <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не доїхала до Харкова <g/> .
doc#81 Тоді він уклав програму до українського діялектологічного атласу <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не була вдала і позначилася на цьому проєкті неµативно <g/> .
doc#40 Одначе <g/> , в протилежність Ф. де Соссюрові і багатьом його послідовникам <g/> , автор думає <g/> , що в систему сучасної мови завжди входить і оцінка певних фактів мови в динаміці — чи то як застарілих <g/> , чи то як нових <g/> , і в цих межах автор удавався і до « <g/> історичної <g/> » оцінки фактів <g/> , яка <g/> , одначе — і це треба підкреслити — залежить здебільша не від реальних історичних причин явища <g/> , а теж випливає з оцінки його місця в системі сучасної мови <g/> .
doc#15 <p> Нарешті <g/> , важливо і те <g/> , що тоді <g/> , на перших кроках свого проникнення в літературну мову <g/> , називні речення не завжди відмежовувалися так різко і чітко від інших синтаксичних конструкцій <g/> , не виявляли тенденції купчитися одне до одного в ізоляції від іншого контексту <g/> , тенденції <g/> , яка справді мало властива усній мові і яка <g/> , очевидно <g/> , і привела до витворення погляду <g/> , ніби називні речення - категорія писаної мови <g/> . </p>
doc#31 Але випнуто ту рису його <g/> , яка <g/> , очевидно <g/> , була для Хвильового найдорожчою — « <g/> бойовий " <g/> ідеалізм <g/> " в лапках молодої кляси — пролетаріяту <g/> » <g/> , здатність не давати суспільству заснути <g/> , виявляти « <g/> подвійність людини нашого часу <g/> » <g/> .
doc#81 <p> Соцреалістична аµітка не оминула і опери <g/> , яка <g/> , переставши бути « <g/> столичною <g/> » <g/> , не змінила особливо свого характеру <g/> , хіба що пару кращих співаків забрали до Києва <g/> , бо і так столичною вона була тільки з назви <g/> , але таких вистав було небагато <g/> , і всі вони <g/> , на зразок « <g/> Розлому <g/> » Феміліді ( <g/> за п'єсою Б. Лавренєва <g/> ) у листопаді 1931 р. <g/> , були фактично бойкотовані глядачем <g/> , бо і справді не було в них ні традиційної мелодійности <g/> , ні якихось нових шукань у музиці <g/> .
doc#24 Але ці розділи конче потрібні <g/> , бо в них дано ту дійсність <g/> , яка <g/> , по суті <g/> , і перероджує і автора і жінку з цвинтаря <g/> .