Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не я <g/> !
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#94 Чи я ( <g/> кожне я <g/> ) — це частина народу чи <g/> , навпаки <g/> , не належу до нього <g/> ?
doc#4 У Наталі Лівицької-Холодної дуже часто й дуже типово відбувається перехід від я ( <g/> про яке в суті речі завжди йдеться <g/> ) до взагальнених ти або ми <g/> : </p><p> Я йду в неминуче Проваллями самоти <g/> … </p>
doc#40 <p> Зовсім своєрідну систему відмінювання — як закінченнями <g/> , так і суплетивністю основ — мають займенники я ( <g/> родовий і знахідний мене <g/> , давальний і місцевий мені <g/> , орудний мною <g/> ) <g/> , ти ( <g/> родовий і знахідний тебе <g/> , давальний і місцевий тобі <g/> , орудний тобою <g/> ) <g/> , ми ( <g/> родовий <g/> , знахідний <g/> , місцевий пас <g/> , давальний нам <g/> , орудний нами <g/> ) <g/> , ви ( <g/> відповідно вас <g/> , вам <g/> .
doc#36 Він повчав друзів і послідовників <g/> : якщо потрібна порада <g/> , а мене немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> .
doc#19 Так постають такі образи <g/> , як </p><p> Брів і очей ізвабливий невгав <g/> , </p><p> Міч поразливая зору огнявого </p><p> ( <g/> « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> ) </p><p> Мріється смерть і нічогости вічні віки </p><p> ( <g/> « <g/> Думи засланця <g/> » <g/> ) </p><p> Ні <g/> , вже пропав і пропав без поверну я </p><p> ( <g/> Там таки <g/> ) </p><p> і багато інших <g/> , яким не можна відмовити сили й яскравости <g/> .
doc#37 Причина цього заблуду <g/> , — мого <g/> , а <g/> , мабуть <g/> , і декого ще з ініціятивної групи <g/> , — було те <g/> , що я ( <g/> чи ми <g/> ) були в полоні ідеї національної єдности <g/> .
doc#40 А малі істоти взагалі окреслює наросток -ен ( <g/> я <g/> ) ( <g/> жиденя <g/> , мишеня <g/> ) <g/> , що далі переноситься і на речі <g/> , забарвлюючи їх пестливо ( <g/> оченята <g/> .
doc#40 Інколи таку ж диференціяцію значень вносить і розрізнення наростків -енн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на корені <g/> , — але опрощення <g/> ) і -інн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Інколи таку ж диференціяцію значень вносить і розрізнення наростків -енн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на корені <g/> , — але опрощення <g/> ) і -інн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Уже не мають продуктивности на ознаку процесу наростки -б ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на кінці <g/> ) ( <g/> плавба <g/> , боротьба <g/> ) <g/> , -ань ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> копань <g/> , ламань <g/> ; у Тичини — плавань <g/> ) <g/> , архаїчний наросток -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> битва <g/> , ловитва <g/> , молитва <g/> ) <g/> , -іж ( <g/> з наголосом на останньому складі <g/> ) ( <g/> грабіж <g/> , крутіж <g/> , карбіж <g/> ) <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) ( <g/> возовиця <g/> , косовиця <g/> ) <g/> .
doc#40 Так постають відчислівникові іменники наростками -к- ( <g/> двійка <g/> , трійка <g/> , п'ятка і п'яток <g/> , десятка і десяток <g/> , західньоукраїнське сотка <g/> , тисячка <g/> ) і –н ( <g/> я <g/> ) ( <g/> п'ятірня <g/> , шестірня <g/> , сотня <g/> ) <g/> , рідше — позиченнями з чужих мов ( <g/> зах <g/> .
doc#40 ) <g/> ; -н ( <g/> я <g/> ) ( <g/> солдатня <g/> , босячня <g/> , матросня <g/> , комашня <g/> ) — обидва з кінцевим наголосом <g/> ; -от ( <g/> а <g/> ) <g/> , -еч ( <g/> а <g/> ) з наголосом на наростку <g/> , рідше -ав ( <g/> а <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Опріч цього <g/> , для творення назв осіб жіночого роду використовуються ще наростки -ин ( <g/> н <g/> ) ( <g/> -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> ) ( <g/> княгиня <g/> , бойкиня <g/> ; туркеня <g/> , німкеня <g/> ) і -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> пряха <g/> , дбаха <g/> ) <g/> , обидва з наголосом завжди на наростку <g/> , останній без прямого відповідника в іменниках чоловічого роду <g/> .
doc#40 : ручечка <g/> , віконечко <g/> ; -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> , -атнапр <g/> .
doc#12 <p> 5. Розрізняємо наростки -инн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> .
doc#12 Наростки -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) вживаються в віддієслівних іменниках <g/> , —перший тільки під наголосом <g/> , другий—тільки не під наголосом напр <g/> .
doc#40 § 44а <g/> ) <g/> ; </p><p> г <g/> ) звичайно в іменниках і прикметниках перед наростками <g/> , що починаються на -к- ( <g/> -ок <g/> ) <g/> , -ц- <g/> , -н- <g/> , -е- <g/> , -и- ( <g/> але крім -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -иp <g/> : княгиня <g/> , бойкиня <g/> , пухир <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Уже з поданих прикладів можна помітити істотну різницю між цими двома типами віддієслівних іменників <g/> : іменники з наростками -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -тт ( <g/> я <g/> ) більше підкреслюють протікання дії в часі <g/> , тривалість її <g/> .