Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 , V <g/> , с. 147 <g/> ) </p><p> В іншому місці знаходимо в Тимченка ще цілком збережені посесивні конструкції <g/> , виписані з фолкльорного матеріялу <g/> : </p><p> Тепер моє гуляннячко ( <g/> " <g/> я гуляю <g/> " <g/> ) <g/> , тепер моя воля ( <g/> " <g/> я вільна <g/> " <g/> ) </p><p> ( <g/> Гол <g/> .
doc#15 , V <g/> , с. 147 <g/> ) </p><p> В іншому місці знаходимо в Тимченка ще цілком збережені посесивні конструкції <g/> , виписані з фолкльорного матеріялу <g/> : </p><p> Тепер моє гуляннячко ( <g/> " <g/> я гуляю <g/> " <g/> ) <g/> , тепер моя воля ( <g/> " <g/> я вільна <g/> " <g/> ) </p><p> ( <g/> Гол <g/> .
doc#15 Саме такі приклади її можна знайти в Буслаєва <g/> , як от <g/> : </p><p> А то <g/> , господине <g/> , сьча лЬсь моя ( <g/> " <g/> я зрубаю цей ліс <g/> " <g/> , 1318 <g/> ) <g/> ; </p><p><g/> …
doc#15 , V <g/> , с. 165 <g/> ) </p><p> Минулися мої ходи через огороди <g/> , минулися мої лази через перелази </p><p> ( <g/> " <g/> я не ходитиму <g/> , я не лазитиму <g/> " <g/> ) <g/> .
doc#45 В листі до Патери з датою 15 квітня 1866 Потебня зауважує <g/> , що " <g/> я уже насколько месяцев не кланяюсь с П. Лавровским <g/> " ( <g/> Лешка 53 <g/> ) <g/> .
doc#9 : Шй <g/> ) <g/> ; догар ( <g/> а <g/> ) ( <g/> я <g/> ) ти ( <g/> « <g/> Найгірше <g/> , пане-брате <g/> , догарає Оте <g/> , що нам не вірять <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VII <g/> , 135 <g/> ; Жел <g/> .
doc#40 , ши ( <g/> ти <g/> ) — шитий <g/> , пи ( <g/> ти <g/> ) — питий <g/> , ми- ( <g/> ти <g/> ) — митий <g/> , грі ( <g/> ти <g/> ) — грітий <g/> , оку ( <g/> ти <g/> ) — окутий <g/> , взу ( <g/> ти <g/> ) — взутий у дер ( <g/> ти <g/> ) — дертий <g/> ; а також від безнароеткових основ інфінітива <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , яке в теперішньому часі заступається приголосним н або м <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Від усіх інших дієслів дієприкметники творяться наростком -н ( <g/> ий <g/> ) <g/> , при чому <g/> , якщо основа інфінітива кінчається на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , то цей звук зберігається <g/> , а всі інші голосні заступаються на -Є- <g/> , перед яким приголосні чергуються так <g/> , як у першій особі форми теперішнього часу дієслів ( <g/> § 56 <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 : Антось <g/> , Петрусь <g/> , Маруся <g/> ; -ась <g/> , -ас ( <g/> я <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Опріч цього <g/> , для творення назв осіб жіночого роду використовуються ще наростки -ин ( <g/> н <g/> ) ( <g/> -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> ) ( <g/> княгиня <g/> , бойкиня <g/> ; туркеня <g/> , німкеня <g/> ) і -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> пряха <g/> , дбаха <g/> ) <g/> , обидва з наголосом завжди на наростку <g/> , останній без прямого відповідника в іменниках чоловічого роду <g/> .
doc#40 : ручечка <g/> , віконечко <g/> ; -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> , -атнапр <g/> .
doc#40 А малі істоти взагалі окреслює наросток -ен ( <g/> я <g/> ) ( <g/> жиденя <g/> , мишеня <g/> ) <g/> , що далі переноситься і на речі <g/> , забарвлюючи їх пестливо ( <g/> оченята <g/> .
doc#40 На означення страв за способом їх виготовлення вживається наросток -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> , наголошений <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Розрізняємо наростки -инн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> .
doc#12 Наростки -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) вживаються в віддієслівних іменниках <g/> , —перший тільки під наголосом <g/> , другий—тільки не під наголосом напр <g/> .
doc#40 Інколи таку ж диференціяцію значень вносить і розрізнення наростків -енн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на корені <g/> , — але опрощення <g/> ) і -інн ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Зокрема <g/> , наросток -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> , як ми вже знаємо ( <g/> § 396 <g/> ) <g/> , заступається на -інн ( <g/> я <g/> ) тільки під наголосом — пор <g/> .
doc#40 Загальніше значення має наросток -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> , -чина ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 § 44а <g/> ) <g/> ; </p><p> г <g/> ) звичайно в іменниках і прикметниках перед наростками <g/> , що починаються на -к- ( <g/> -ок <g/> ) <g/> , -ц- <g/> , -н- <g/> , -е- <g/> , -и- ( <g/> але крім -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -иp <g/> : княгиня <g/> , бойкиня <g/> , пухир <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Розрізняємо наростки -инн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> .