Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Слідом пішли переклад з російського « <g/> Страх <g/> » Афіноµенова <g/> , де режисером виступив не більше й не менше <g/> , як Гнат Юра <g/> , а далі переклад з місцевого російськомовного партійного письменника Якова Городського « <g/> Залізна бриµада <g/> » — з nomen — omen <g/> , і такої ж « <g/> письменниці <g/> » Софії Левітіної ( <g/> що її <g/> , як кажуть <g/> , Хвильовий вивів героїнею своєї новелі « <g/> Свиня <g/> » <g/> ) під менш промовистою назвою « <g/> Ета <g/> » <g/> .
doc#72 Наступні уряди ( <g/> коаліційні й ліберальні <g/> ) <g/> , що змінювали один одного в 1931- 1937 рр <g/> .
doc#15 Розвиваючи шахматовську ідею про зміст цих речень як вираз існування <g/> , він продовжує " <g/> тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що він [ <g/> іменник <g/> .
doc#73 <p> Далеко більшу і істотнішу вагу мала поява перших « <g/> Збірників літературно-мистецької проблематики МУР <g/> » ( <g/> Збірник І — Мюнхен — Карльсфельд <g/> , 1946 <g/> ; Збірник II - там же <g/> , тоді ж <g/> ; Збірник III - Реґенсбурґ <g/> , 1947 <g/> ; підготований до друку Збірник IV <g/> , що мав вийти 1948 року <g/> , не вийшов через фінансові труднощі <g/> ) <g/> .
doc#80 Читачеві на Україні вона невідома зовсім <g/> ; еміграційний читач знає хіба з довоєнних творів « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , а з повоєнних останню повість Домонтовича « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , що були видані книжками <g/> .
doc#81 Але <g/> , що ж тут замовчувати <g/> , не була вона і призначена для дітей робітників чи селян <g/> .
doc#59 Виходило б <g/> , що і Галочка і Лариса — тільки знаряддя Іринової розрахованої гри <g/> ?
doc#6 Така <g/> , наприклад <g/> , як уже говорилося <g/> , його картина “ <g/> Рибалення корюки в Сент-Ірен <g/> ” з французької серії — непроглядна темрява <g/> , рибалки коло багать <g/> , що вихоплюють одні риси людських постатей і затушковують інші <g/> , ланцюг далеких вогнів <g/> .
doc#15 Із полемічних зауважень проти концепції А. В. Попова <g/> , вставлених у другому виданні його головної праці на синтаксичні теми <g/> , бачимо <g/> , що Потебня справді розглядає речення з називним відмінком імени пожар <g/> !
doc#16 Тепер ми бачимо <g/> , що в своїй теорії літератури Донцов прийшов до цілковитого заперечення всього елітарного <g/> , виявивши недвозначно свою орієнтацію на « <g/> чернь <g/> » <g/> .
doc#87 Ми констатували <g/> , що вона живе ерзацами почувань — тепер ми бачимо <g/> , що за цим ховається сила й глибина почувань <g/> .
doc#97 Буває <g/> , що Большаков <g/> , сторінками цитуючи труди і дні аральської морської експедиції <g/> , схаменеться й запитає сам себе <g/> , — що властиво <g/> , він пише — історію експедиції чи біографію Шевченка <g/> . </p>
doc#0 А другим висновком було <g/> , що Галицький не мав завдання зліпити справу проти Н.Його цікавило щось інше <g/> . </p>
doc#35 <p> Баранович бачив ті лиха й біди <g/> , що їх несла вже тоді московсько-азіятська окупація <g/> .
doc#92 У подібному стані був і Віктор Вайнтравб <g/> , що репрезентував польські студії <g/> .
doc#36 Проте Ґе вважав <g/> , що він народився як сповна розвинена людина щойно після знайомства з Левом Толстим <g/> , яке відбулося 1882 року <g/> .
doc#72 Попит на книжки був такий великий <g/> , що видавниче діло стало прибутковим заняттям <g/> .
doc#72 Заходи ці мали на меті звузити простір <g/> , де вживано української мови <g/> ; виглядає <g/> , що в декотрих випадках мету осягнено ( <g/> Кубань <g/> , Полісся <g/> , Бесарабія <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 <p> Саме на цьому останньому базується <g/> , між іншим <g/> , культура таких жанрів <g/> , як есей <g/> , нарис <g/> , мемуари <g/> , і не випадково <g/> , що ці жанри перебувають у нас у цілковито недорозвиненому стані <g/> .
doc#13 З цього не випливає <g/> , що з філософією твору треба погодитися <g/> . </p>