Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 , коли він зіткнувся з комплексом « <g/> гайдамаччини <g/> » ( <g/> ще однією версією сліпої і кривавої помсти <g/> ) і переборов його у віршах « <g/> трьох літ <g/> » <g/> , — так і тепер він переборов комплекс російського революційного радикалізму О. Герцена і його послідовників <g/> .
doc#81 <p> Одне слово <g/> , на Снопківській ми почували себе попри всі обмеження <g/> , як риба в ( <g/> ще не зіпсованій <g/> ) воді <g/> .
doc#30 Вони мали б уже книжкою вийти7 ( <g/> ще в травні <g/> ) <g/> , але складач закохався <g/> , одружується <g/> , і я не певний <g/> , чи воно вийде повністю за мого життя <g/> , бо там того мало б бути чимало <g/> .
doc#40 Відміна іменників в українській мові <g/> , як і в інших слов'янських мовах <g/> , утворилася в наслідок занепаду колишньої ( <g/> ще загально-індоєвропейської <g/> ) системи відмінювати за основами <g/> .
doc#40 , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> ) <g/> , писа ( <g/> ти <g/> ) — пиш ( <g/> е <g/> ) <g/> , плака ( <g/> ти <g/> ) — плач ( <g/> е <g/> ) <g/> , плеска ( <g/> ти <g/> ) - пле ( <g/> ще <g/> ) <g/> , рва ( <g/> ти <g/> ) — рв ( <g/> е <g/> ) <g/> , ржа ( <g/> ти <g/> ) —рж ( <g/> е <g/> ) <g/> , різа ( <g/> ти <g/> ) —ріж ( <g/> е <g/> ) <g/> , сія ( <g/> ти <g/> ) — сіє <g/> , смія ( <g/> тися <g/> ) — сміється <g/> , сса ( <g/> ти <g/> ) — сс ( <g/> е <g/> ) <g/> , стогна ( <g/> ти <g/> ) — стогн ( <g/> е <g/> ) <g/> , теса { <g/> ти <g/> ) — теги ( <g/> е <g/> ) <g/> , тка ( <g/> ти <g/> ) — тч ( <g/> е <g/> ) <g/> , чеса ( <g/> ти <g/> ) — чеги ( <g/> е <g/> ) <g/> …
doc#40 Раз появившись ( <g/> ще на загально-слов'янському ґрунті <g/> ) <g/> , вона не була сприйнята мовою як важлива і конче потрібна <g/> , і розвиток її був загальмований <g/> , а подекуди перекреслений іншими тенденціями <g/> .
doc#40 Іменники в ( <g/> майбутній злотній <g/> ) далині <g/> , в день ( <g/> Велико- вже суботній <g/> ) <g/> , прислівник ( <g/> ще <g/> ) вище — відокремлені <g/> , насамперед <g/> , тому <g/> , що вони вносять уточнення в значення попередніх членів речення з таким самим обставинним значенням <g/> : там <g/> , взавтра <g/> , за церквою <g/> . </p>
doc#85 Установивши принципову індетермінованість процесів мікрофізики <g/> , установивши неможливість умістити атом у тривимірному просторі ( <g/> ще Бор <g/> , як відомо <g/> , твердив <g/> , що електрон існує поза простором <g/> ) <g/> , визнавши одноразовість — принаймні з погляду даних людині можливостей спостерігати — одноразовість і творчий характер акту зародження органічного життя <g/> , — наука сучасна проголосила причиновість — не об'єктивною властивістю світу <g/> , а одним з поглядів <g/> , які може вносити і вносить людина <g/> .
doc#72 <p> В Галичині й на Буковині <g/> , що належали до Австрії <g/> , діяла відносно ліберальна конституція 21 грудня 1867 р. ( <g/> ще більше пом'якшена пізнішими додатками <g/> , особливо в 1907 р. <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Емоційний характер ступеньованих прикметників спричиняє те <g/> , що при них дуже часто вживаються слова прислівникового характеру <g/> , що емоційно підсилюють ступеньоване слово <g/> , або підкреслюючи дуже велику міру ознаки в предметі ( <g/> багато <g/> , набагато <g/> , далеко <g/> , геть <g/> ) <g/> , часто з перевищенням супроти сподіваного ( <g/> ще <g/> ) <g/> , або показуючи поступове наростання ознаки в часі ( <g/> чимраз <g/> , щораз <g/> , дедалі <g/> , все <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#28 У поезії « <g/> Весь день на дротах <g/> » ( <g/> 1924 <g/> ) ще можна простежити <g/> , як з конкретних образів дощика <g/> , каменяра на вулиці <g/> , літака в небі зроджується поезія про настрій творчої праці <g/> .
doc#72 Гнатюк ( <g/> 24 <g/> ) ще 1924 року спостерігав “ <g/> погоню за “ <g/> благородною <g/> , панською <g/> ” мовою <g/> , а такою видається декому лише московська <g/> ” <g/> .
doc#52 Рік видання — 1950 <g/> , коли писання « <g/> Архіпелагу <g/> » ( <g/> не з вини автора <g/> ) ще не почалося <g/> .
doc#9 Сербії <g/> ) <g/> , вона дуже скоро увібрала в себе мовні традиції народного епосу <g/> , складеного загалом штокавським діялектом <g/> , а далі ( <g/> заходами Загреба <g/> ) ще й деякі традиції мови дальматської поезії XVI —XVII століть <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> На шальки ваги не мож ( <g/> = можна <g/> ) ще кинуть рішення твердого <g/> » ( <g/> Мос <g/> .
doc#40 : « <g/> Відкинення проекту є рівнозначне із нескладенням цілого докторського іспиту <g/> » — в побутовій мові це звучало б десь приблизно так <g/> : « <g/> Якщо проект відкинули <g/> , то і докторський іспит не вважають за складений« <g/> ) ще побільшує це враження <g/> .
doc#25 99-107 <g/> ) <g/> , ще чекає свого опрацювання на фактах <g/> .
doc#4 » — « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) <g/> , ще раз Теліги <g/> …
doc#40 ) <g/> , відповідаючи первісному <g/> , тепер забутому вказівному значенню займенника він ( <g/> оний = той <g/> ) <g/> , ще частіше показує невпевненість <g/> , вагання мовця ( <g/> напр <g/> .
doc#31 Спочатку це -енко <g/> , ще конкретна особа <g/> , якої <g/> , одначе <g/> , автор не називає <g/> , напевне <g/> , не тільки з відрази <g/> , а і з бажання узагальнити образ <g/> .