Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Стаття ця присвячена західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> .
doc#44 Звичайно <g/> , час від часу з'являються романи й поезії пань обох статей <g/> , що в добрі старі часи заповнювали б своє дозвілля гаптуванням чи в'язанням <g/> , а тепер тягнуться до пера чи друкарської машинки <g/> .
doc#79 Звичайно <g/> , час від часу в цьому ґраціозному перегоні масок виблискують колючі політичні репліки <g/> , але це тільки той перець <g/> , яким присипано традиційну комедію-балет про кружляння без ладу <g/> , мети й системи людців <g/> , поглинених формою життя <g/> , чи то буде всесвітня нумерна система <g/> , чи позірність прізвища <g/> .
doc#76 Час <g/> , коли можна було не ховатися з потворним обличчям <g/> , коли можна було просто забороняти мови й культури <g/> , час Уварова — Валуєва — Юзефовича й Победоносцева минув або минав <g/> .
doc#40 Ознаки <g/> , що їх показують прислівники <g/> , можуть бути різного характеру <g/> , окреслюючи спосіб <g/> , місце <g/> , час і інші обставини вияву тієї ознаки <g/> , до якої стосується прислівник <g/> . </p>
doc#40 Отже <g/> , час дієприслівника цілком визначається в реченні <g/> .
doc#50 А далі майже кожна пісня приносить нам монолог <g/> , у якому розкриваються проблеми буття <g/> : людина і зло <g/> , лад і постання світу <g/> , Бог і диявол <g/> , світ і поезія <g/> , час і вічність <g/> .
doc#47 Місце дії — якесь баварське місто <g/> , збомбоване й у руїнах <g/> , час дії — коло 1946 <g/> , коли писано цей твір ( <g/> надрукований у редакції 1956 року <g/> ) » ' <g/> .
doc#30 Якобсона ( <g/> на що я відповів відмовно <g/> ) <g/> , але і запит і відмови були не з літературних вартостей <g/> , а з скандальної хроніки7. </p><p> Одне слово <g/> , час настає або й настав <g/> , і бубчики тут не самі <g/> . </p>
doc#40 , сором <g/> , ганьба <g/> , жаль <g/> , шкода <g/> , гріх <g/> , подоба <g/> , спосіб <g/> , час <g/> , пора <g/> , первина <g/> , кінець <g/> , край <g/> , охота <g/> , можна ( <g/> із зворотів типу можна річ <g/> ) <g/> , треба ( <g/> це слово тепер уже не вживається як іменник <g/> ) <g/> , слід <g/> , мус <g/> , сміх <g/> , несила та ін <g/> .
doc#14 Поет хоче <g/> , щоб читач перенісся в якийсь конкретний стиль <g/> , час і місце і уявив його собі гранично конкретно <g/> .
doc#98 Коли я почув про його арешт <g/> , я був певний <g/> , що й мені треба <g/> , час і пора <g/> , « <g/> риштувать вози в далекую дорогу <g/> » <g/> , і то задурно <g/> …
doc#40 ) <g/> , хоч-не-хоч <g/> , хрест-навхрест <g/> , час від часу <g/> ; цей тип продерся і в займенникові прислівники <g/> : де-не-де <g/> , коли- не-коли <g/> , витискуючи форми типу де-де ( <g/> »Утомилась завірюха <g/> , де-де позіхає <g/> » — Шевч <g/> .
doc#40 ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі друга група поширеніша <g/> ) <g/> , чин <g/> , чорт <g/> , шар <g/> , шлях <g/> , шовк <g/> , шпиг <g/> , штих <g/> , яр <g/> …
doc#84 Він не знає гордого Юлермі <g/> , що втратив садибу <g/> , дружину <g/> , сина <g/> , але не просив пощади й милосердя і не злякався смерти <g/> , коли перед ним розверзлася земля і виригнула полум я <g/> , бо — « <g/> прийде інший час <g/> , час жорстокий і твердий <g/> , смерть нікого не злякає і не повзома ітимуть люди в її царство <g/> » <g/> ; не знає « <g/> сина рабині <g/> » <g/> , якому мати рідними піснями вклала в груди ненависть і зневагу до поневолювачів і який умер <g/> , а не скорився ворогові <g/> , слова до нього не промовив <g/> ; не знає помсти страшного Кіммо <g/> ; не знає <g/> , як « <g/> темна дитина <g/> » подолала страхіття вогню <g/> , води і людської душі і гордо вступила в життя <g/> ; не знає віщого Ковти <g/> , що збагнув усю премудрість землі <g/> : « <g/> Тільки в сталі силу знайде сталь <g/> » <g/> ,
doc#15 104 <g/> ) </p><p> а емоційна 21 </p><p> час 59 ( <g/> прим <g/> .
doc#40 В газетно-науковій мові в останніх випадках нерідко вживають прийменникових зворотів з віддієслівним іменником у родовому відмінку <g/> : час для розпізнання світу <g/> , хустка до в'язання рук і т. п. Ці конструкції досить закорінені <g/> , але українській мові властивіший тут інфінітив <g/> , пор <g/> .
doc#40 хоч би й у поданих прикладах <g/> : час розпізнати <g/> .
doc#9 Але попередній підсумок уже ясний <g/> : час від 1939 р.— це час нової хвилі галицьких впливів на українську літературну мову <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> B час <g/> , коли він мирно спав <g/> , своє дитинство я згадав <g/> » ( <g/> Фом <g/> .