This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 | речення вказує такою ж мірою на теперішній | час | ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p><p> Можна було б |
doc#54 | . Навіть листа йому написав Матвій <g/> , але минає | час | <g/> , а відповіді нема <g/> . Відпочинок і спогади |
doc#82 | й наростати вже в роки війни <g/> . Це був короткий | час | <g/> , але в війні день дорівнює рокові <g/> . Бути по два |
doc#53 | десь від 20 — 30-х років нашого сторіччя <g/> . </p><p> У свій | час | <g/> , в 60-х роках XX ст <g/> . <g/> , дві течії — |
doc#36 | — дві визначні особистості <g/> , живучи в той самий | час | <g/> , виробляють однаковий світогляд <g/> , — як |
doc#20 | Юркові вдячний <g/> . </p><p> Потім ми розлучилися на довгий | час | <g/> , до кінця війни і добре після того кінця <g/> . Вірний |
doc#11 | того тексту сто мовами світу <g/> . Минув той | час | <g/> , коли була чеська проза читвом для |
doc#34 | голоду імени Сталіна <g/> , а розмірно спокійний | час | <g/> , коли колгоспи вже зорганізовані і діють <g/> . І він |
doc#99 | , понять <g/> , захитання раси <g/> , нації <g/> , культури <g/> . Це | час | <g/> , коли ніби <g/> , за Миколою Кулішем <g/> , « <g/> Народнім |
doc#43 | ; нехай би віяло незносимою скорботою <g/> , — в | час | <g/> , коли роздерлась храмова завіса <g/> . Прихований |
doc#18 | і не емоційний відрух на них <g/> . Зрештою <g/> , вже сам | час | <g/> , протягом якого Франко виношував образ і тему « |
doc#94 | крутежі коловладдя виринали й зникали <g/> , боги на | час | <g/> , раби на віки вічні <g/> , перед своїм піднесенням <g/> , |
doc#12 | , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під | час | <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках |
doc#88 | створено з серйозними намірами <g/> , щоб заощадити | час | <g/> , чи йшлося про психологічний ефект — |
doc#16 | , згадувана Донцовим <g/> , Михайло Рудницький <g/> , за | час | <g/> , що минув від днів написання листа Донцова <g/> , теж |
doc#60 | зник з української мови <g/> , більше того <g/> , певний | час | <g/> , якихось 15-20 років <g/> , взагалі майже не було |
doc#39 | в червні 1912 року <g/> . Не вірте йому <g/> . Ніщо в повісті | час | <g/> , і рік <g/> , і день <g/> . Є довічна Україна — царство |
doc#21 | було багато <g/> , журнал поглинав майже ввесь мій | час | <g/> . Але — наслідки винагороджували <g/> . Ніхто <g/> , |
doc#1 | засоби не менш революційні <g/> , особливо як на той | час | <g/> . Вульгаризми в поемі вилучені майже цілком <g/> . Її |
doc#81 | нудьгуючи перегорнуть сторінки <g/> , аби прогаяти | час | <g/> . Прийде самовпевнений вісімнадцятилітній |