Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 ) company <g/> » ( <g/> цієї великої російської трупи <g/> ) <g/> .
doc#81 Хоча я мав багато зустрічей з Володимиром Андрійовичем <g/> , цієї манери він не міняв <g/> .
doc#8 У фолкльорі він шукає <g/> , з одного боку <g/> , цієї сталої людини <g/> , з другого боку <g/> , — нашарування епох і зв'язаних з ними світоглядів <g/> .
doc#25 Це вело їх до надмірного психологізму <g/> , інтроспекції <g/> , часом — занедбання об'єктивних критеріїв <g/> , цієї основи всякої науки <g/> .
doc#17 Образ Любуні-Дичківни <g/> , цієї хуторської Мадонни <g/> , дивним способом перегукується з шуканням образу української Мадонни на різдвяних листівках Галини Мазепи <g/> . </p>
doc#84 Але цих ліків <g/> , цієї харчі не може сприйняти національний організм <g/> , поки він хворий на нестравлення <g/> .
doc#81 Мої спогади — це не тільки і не стільки документ часу <g/> , скільки свідчення величі й фіяско людської пам'яті <g/> , цієї фантастичної й фантазуючої електронної обчислювальної машини <g/> .
doc#19 До цього ряду загублених талантів <g/> , поруч Манжури <g/> , Микола Зеров залучив Свидницького <g/> , цієї <g/> , за висловом Сергія Єфремова <g/> , « <g/> пропащої сили <g/> » <g/> , підкреслюючи <g/> , що був Свидницький невдаха з невдах <g/> , претендуючи на перше місце для нього в цьому пантеоні трагічних постатей нашої літератури XIX сторіччя <g/> . </p>
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> цієї здатности керувати вони набувають саме в наслідок ступенювання <g/> . </p>
doc#72 В § 126 цієї конституції сказано <g/> , що « <g/> державною мовою Румунської держави є румунська мова <g/> » ( <g/> Constitution 24 <g/> ) <g/> .
doc#28 3 цієї таємничости і неокреслености випливає широке вживання неозначених займенників <g/> : « <g/> хтось не зводив жовтого зору <g/> » ( <g/> « <g/> Він тікав <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> якісь потвори кудись зникають <g/> » ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> чиїсь таємні тіні Годинник виклика <g/> » ( <g/> « <g/> Коли затихнуть <g/> » <g/> ) <g/> , сонце хмари « <g/> кудись жене <g/> » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє завершення цієї таємничости й не- збагненности світу – коли поет будує свої поезії на прямому
doc#10 Це праці 1 <g/> , 6 <g/> , 9 <g/> , 10 <g/> ; цієї ділянки Курило не цурається й далі <g/> , як свідчать 15 <g/> , 24 <g/> , одначе від 1924 р. вона стає для Курило другорядною <g/> .
doc#26 Знову « <g/> дух <g/> » цієї поезії можна виявити вже на найелементарнішому рівні <g/> , на рівні поодиноких слів <g/> .
doc#47 А проте про « <g/> об'єктивність <g/> » цієї поезії ще далі <g/> . </p>
doc#47 Спільним була віра в існування окремішної української « <g/> національної духовости <g/> » <g/> , як це назвала Лятуринська в своїй статті про Олену Телігу <g/> , і <g/> , кажучи знов її словами <g/> , « <g/> воля до осягнення <g/> » цієї національної духовости <g/> .
doc#47 На щастя <g/> , в своїй поетичній творчості і вона <g/> , і провідні поети-« <g/> пражани <g/> » цієї програми дотримувалися хоч і часто <g/> , але не послідовно <g/> . </p>
doc#44 « <g/> Стиль <g/> » цієї продукції настільки отруєний випарами рідного болота <g/> , дбайливо плеканого партією <g/> , урядом і доморослим примітивізмом <g/> , що навіть письменник великої міри і навіть <g/> , коли він наважується на дерзання <g/> , як правило <g/> , падає жертвою провінційности <g/> .
doc#9 Не говоримо вже про пізніші « <g/> ізводи <g/> » цієї мови в різних місцевостях — український <g/> , сербський і середньоболгарський <g/> .
doc#65 Автор цієї книжки мав куди кращі праці <g/> , що далеко більше заслуговують на перевидання в науковій серії <g/> , як от “ <g/> Примітивний словотвір <g/> ” або “ <g/> Значення українських прикметників <g/> ” <g/> ) <g/> .