Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 Тепер Т. Шевченко знову звертається до цієї теми <g/> , але цим разом розкриває її у 12-ти рядках <g/> : </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Гаптує хустину <g/> . </p>
doc#1 Ще ніхто не проаналізував прямі й непрямі розгалуження цієї теми в поетовій творчості <g/> , зміни в його ставленні до смерти <g/> , хоча цей аспект Шевченкової творчости і надзвичайно цікавий <g/> , і важливий <g/> .
doc#1 <p> Хреста ніхто не поставить </p><p> І не пом'яне <g/> , — </p><p> є усвідомлення неминучосте <g/> , але немає прийняття цієї неминучосте <g/> .
doc#1 Якщо цієї гармонії буде досягнуто <g/> , проблема України вирішиться сама собою <g/> .
doc#1 <p> Причинилися до цієї трагедії правлячі класи України <g/> , що пов'язали свої долі з Росією <g/> , ставши <g/> , як назвав їх поет <g/> , « <g/> няньками <g/> , дядьками отечества чужого <g/> » <g/> .
doc#2 І може б ми й повірили в тільки історичність цієї людини <g/> , якби дивним дивом не накладалося на цей комплекс почуттів ще одне <g/> : почуття рокованости <g/> .
doc#2 <p> І така міцна єдність циклів у Лятуринської <g/> , що навіть перекладні вірші — з Геніюш <g/> , з Ербена <g/> , з Бендла — не порушують цієї єдности <g/> .
doc#3 Але потужність цієї « <g/> другої революції <g/> » була слабша від першой і — поки що — конструкції типу п'ятьох голубів не спромоглися витіснити старі <g/> , типу п'яти голубів і стали уживатися паралельно з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p>
doc#3 Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про нову <g/> , третю революцію <g/> .
doc#3 На захід від цієї території двоїна зберігалася далеко довше <g/> , подеколи навіть до нашого часу <g/> , здебільшого <g/> , щоправда <g/> , залишково <g/> .
doc#3 Хоч обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа ( <g/> pluralia tantum <g/> ) <g/> , розвиток цієї конструкції <g/> , уже півтора століття вживаної в літературній мові <g/> , відповідає загальній еволюційній тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#4 Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> .
doc#4 <p> Отже <g/> , під ґетеансько-рількеанським комплексом у контексті цієї статті без назви не розумію я ні співмаштабности <g/> , ні поетичного стилю <g/> , ні жанрового оформлення <g/> , ні філософського підґрунтя <g/> , а тільки подібність у настрої <g/> , у баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .
doc#4 Цікаво <g/> , що конкретність цих деталів <g/> , їхня видющість <g/> , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої конкретности є поезії « <g/> Гавкає собака <g/> » і « <g/> Ранок <g/> » <g/> , написані 1979 і 1982 р. <g/> , тоді як нічого <g/> , так таки нічого з цих живих подробиць не знайдемо в « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> , себто посталих до 1937 р. <g/> , де радше подибуємо щось про парк а 1а Борисов-Мусатов або про сади <g/> , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе суто книжкового походження <g/> . </p>
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/> …
doc#4 Заведено говорити про бодлерівсько-верленівське коріння цієї поезії і про потужний вплив Анни Ахматової <g/> .
doc#4 Чи відчує своєрідність осіннього бунту і осіннього спокою цієї поезії <g/> ?
doc#4 Зформулюймо її так <g/> : Засоби поетичної техніки Наталі Лівицької- Холодної <g/> , взяті в сумі й взаємодії <g/> , творять у її « <g/> нових <g/> » поезіях ( <g/> чи новій поезії <g/> ) неповторний стиль <g/> , якого не поплутаєш ні з яким іншим <g/> , хоч він і йде в річищі вичищення новітньої поезії від котурняної бутафорії й чимраз більшого включення до цієї поезії елементів <g/> , що вважалися в XIX сторіччі й навіть на початку нашого занадто прозаїчними для поезії <g/> .