Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) та дві поеми з часів зародження християнства <g/> : « <g/> Неофіти <g/> » і « <g/> Марія <g/> » ( <g/> ці твори займають п'ятдесят дві із сімдесяти двох друкованих сторінок <g/> ) <g/> .
doc#40 В нього входять ті слова <g/> , що як правило не мають синонімів <g/> , бо відзначаються термінологічним характером ( <g/> ці слова здебільша часто вживаються в щоденному житті <g/> ) ( <g/> зима <g/> , літо <g/> , рука <g/> , нога <g/> , життя <g/> , смерть <g/> , чорний <g/> , білий <g/> ; числівники <g/> , займенники <g/> , деякі терміни типу назв днів тижня <g/> , місяців тощо <g/> ) і всі головні слова-показники синонімічних гнізд <g/> .
doc#76 ) ці одиниці в умовах державотворення на Східнослов'янській рівнині теж були вже історією <g/> ; до того ж у передісторичні часи сумнівно <g/> , щоб вони осягли ступеня оформлености їх у мови <g/> , яким би умовним саме поняття мови не було <g/> .
doc#10 Коли в ( <g/> 11 <g/> ) ці висновки стосувалися ще тільки до одного села <g/> , в ( <g/> 12 <g/> ) Курило поширила їх уже на всю чернігівську групу говірок з тим <g/> , щоб потім <g/> , дослідивши на Поділлі інший тип говірок <g/> , прийти до синтетичної картини в ( <g/> 17 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 На підставі скупих згадок у звідомленнях ВУАН і в передмовах Курило до діялектологічних записів з окремих сіл у ( <g/> 19 <g/> ) ці її подорожі можна реконструювати — не претендуючи на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> , визначним етнографом-музикологом Климентом Квіткою <g/> , відбуває експедицію на Білоцерківщину <g/> , Канівщину й Черкащину <g/> , себто на терен центрально-українських говірок ( <g/> 19 <g/> , 93 <g/> ; 13 <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; далі її інтерес звертається до північноукраїнських говірок — на 1923 рік припадають дві експедиції на Чернігівщину й сумежні землі — в травні в село Хоробричі <g/> , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , потім <g/> , з 26 вересня до 2 листопада — в Остерський <g/> ,
doc#6 А знавцеві нашого десятиріччя ( <g/> наступного мода може радикально змінитися <g/> ) ці риси настільки неприйнятні <g/> , що він <g/> , відштовхнений ними <g/> , часто вже не спроможний бачити за ними іншої <g/> , суто-мистецької реальности <g/> , інших плянів Куриликової творчости <g/> .
doc#40 Нашу характеристику іменника в сучасній українській літературній мові ми почнемо якраз з розгляду його синтаксичної ролі й властивостей <g/> , а вже потім перейдемо до того <g/> , якими зовнішніми ознаками ( <g/> закінчення відмінків <g/> , наголос <g/> ) ці функції обслуговуються <g/> . </p>
doc#15 ] </p><p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) </p><p> 0 <g/> , ці бесіди з учителем <g/> , хто їх забуде <g/> !
doc#84 знищення ієрархії понять <g/> , моральний розклад <g/> » і « <g/> хаос в нашій духовості <g/> » <g/> , ці СУЧАСНИКИ думають і твердять <g/> , що вони говорять від імени України <g/> , а в дійсності
doc#47 Та й у всьому першому з чотирьох циклів « <g/> Туги <g/> » домінують мотиви минулого <g/> , що було-не-було <g/> , але так чи так ніколи не повернеться — « <g/> ці джерелочка прозорі <g/> , ці високі осокори <g/> » « <g/> там удома <g/> , там удома <g/> » <g/> , ці грядки —« <g/> неньчині цяцяночки <g/> » <g/> , левкой <g/> , що був « <g/> любчиком у мами <g/> » <g/> , бальзами хатньої божнички й аналоя <g/> .
doc#53 Його тексти не були пристосовані до вивчення абетки <g/> , ці тексти були мало приступні початківцеві <g/> , чи то дорослому <g/> , чи дитині <g/> , впадала в око непослідовність у написаннях слів ( <g/> в світи — в світі <g/> , пристаньще тощо <g/> ) <g/> .
doc#81 Але ми сприйняли цю несподівану авдієнцію <g/> , ці урочисті і з нашого боку не блискучі стилем промови про любов до України і до Вірменії — він і ми — як свого роду демонстрацію протимосковського характеру <g/> , так ми її пережили <g/> , і так вона нам сподобалася <g/> .
doc#81 Але я їх бережу <g/> , ці дві речі <g/> , в них ніби вся моя біографія <g/> , від народження <g/> , через поневіряння в воєнній і повоєнній Европі аж до спроби нової стабілізації в Америці <g/> . </p>
doc#47 На новому тлі загаслого й приреченого на смерть світу ці ритуали <g/> , ці померлі боги <g/> , ці роковані на зів'янення квіти знаменують замкненість усіх природних циклів <g/> .
doc#7 З другого боку <g/> , ці міркування звернені до прихильників послідовної « <g/> європеїзації <g/> » нашої поезії <g/> .
doc#40 Як і форми з підкресленою інтенсивністю взагалі <g/> , ці форми дієслова ( <g/> 5 і 6 <g/> ) мають дещо усно- мовне забарвлення <g/> .
doc#51 <p> Не підлягає сумніву <g/> , що Ганцов і Курило йшли до цих висновків <g/> , ці висновки вже підготовані всім ходом їхньої праці <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Закликав червень <g/> » <g/> ) </p><p> Власне <g/> , ці два твердження — органічна цілість <g/> , бо і сама поезія для Филиповича <g/> , як і для неоклясика взагалі <g/> , передусім праця <g/> .
doc#6 Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні пляни співіснують у творчості нашого маляра і діють комплексно <g/> , отже було б незадоволенним снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них очі <g/> . </p>