Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Прапори ці <g/> , певна річ <g/> , повинні мати їхні партійні барви <g/> .
doc#87 Уже закладаються нові побічні осередки <g/> , — і вони вже носять не українські імена <g/> : заводи групуються на П є ті н ці <g/> ; Рашкіна дача <g/> , Тюріна дача <g/> …
doc#77 Інші — меншість <g/> , ті <g/> , що зуміли зберегти цупкість до життя <g/> , молодість душі <g/> , розуміння історичних і психологічних процесів <g/> , — ці адресуються в майбутнє <g/> .
doc#76 Доцільно виключити ці арбітрарно-гіпотетичні конструкції з загальної характеристики розвитку східнослов'янських мовних одиниць і не оперувати ними <g/> . </p>
doc#93 білій сорочці <g/> , як його малюють у сцені зустрічі з мудрецями храмовими <g/> . </p><p> Театр підкреслив ці асоціяції <g/> , поставивши на передньому пляні сцени невелику репродукцію італійського образу ( <g/> Рафаель <g/> ? Чіма
doc#44 , між ці бастіони страхітливої ерудиції втиснуто кілька сторінок про мову й народність ( <g/> 92-97. Далі М/Н. <g/> ) <g/> , Про те <g/> , чому Потебня вибрав такий " <g/> конспіративний <g/> " спосіб <g/> , щоб висловити свої міркування про М/Н <g/> , мова пізніше <g/> .
doc#26 <p> « <g/> Поради <g/> » ці були потрібні тому <g/> , що Квітка ніколи так не писав <g/> .
doc#9 Що ці варіанти зближалися й зближалися <g/> , що основа сучасної літературної мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p>
doc#62 <p> Я не пишу тут історії української науки поза межами України і не маю потреби перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> .
doc#80 <p> Рецензенти трьох книжок Домонтовича <g/> , виданих у Києві у 1928— 1930 роках <g/> , одностайно нападають на ці видання за їхній еротизм <g/> , який вони одначе в тій пуританській системі навіть не наважуються назвати цим страшним словом <g/> , то заступаючи його « <g/> психологізмом <g/> » ( <g/> Ф. Якубовський <g/> .
doc#3 Про ці висновки-припущення згадаю тут коротко <g/> , відсилаючи читача за подробицями до своєї книжки <g/> .
doc#66 <p> - </p><p> - </p><p> - </p><p> - </p><p> </doc> </p><p> Не маємо ще традиції <g/> , як ставити твори Лесі Українки на сцені <g/> , але маємо <g/> , на жаль <g/> , традицію <g/> , як писати про ці вистави <g/> .
doc#22 Він дістав для цього спеціяльну підготовку <g/> , його спеціально вишколили <g/> , як звертатися до поодиноких людей <g/> , які відповіді давати на їхні відчайні запитання і яких реакцій на ці відповіді можна від тих упосліджених і страждущих сподіватися <g/> .
doc#53 Усі ці відхилення від Номиса в Потебні ледве чи свідчать про його свідоме бажання виправити Номиса <g/> .
doc#56 Справді <g/> , чи якене- будь з наших більш-менш устабілізованих видавництв узялося б видати ці вірші <g/> ? </p>
doc#78 Зрештою й суто кількісно ці говірки були мовою більшости населення <g/> .
doc#82 Статистично ці два ми <g/> , скажімо ми <g/> , і ми2 <g/> , не співмірні <g/> , це слон і муцик <g/> , але в сенсі культурних вартостей ця нерівність меншає <g/> .
doc#55 Можна ці дві традиції умовно позначити як традицію клас — агонія супроти традиції кляса — аґонія <g/> , хоч дистинктні риси не обмежувалися на питанні ґ і ль супроти г і л в чужих словах <g/> .
doc#42 Просто ці дві школи говорять різними мовами і одна одну розуміти не можуть <g/> .
doc#39 Чи ж не правда <g/> : ви бачите ці дзвони <g/> ?