Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Не усвідомлював я й того <g/> , що в мові змінюються не тільки слова ( <g/> цього не можна було не помітити <g/> ) <g/> , а й граматичні форми й звуки <g/> .
doc#15 <p> Випадки з обставинними членами ( <g/> цього терміну автор не вживає <g/> ) відносяться ним до неповних речень <g/> ; стара арґументація про тяжіння тих слів до дієслова <g/> , а не до іменника в називному відмінку <g/> , про яку я вже говорив вище <g/> , підкріплюється ще інтонаційною аналізою <g/> .
doc#47 З красної прози <g/> , скільки знаю <g/> , після того Лятуринська написала тільки ще одну новелетку-уривок « <g/> З денника <g/> » <g/> , цього разу вже з празького періоду і <g/> , скільки можемо здогадуватися <g/> , небезпідставно світлу навіть у своєму кінцевому гіркому визнанні непримиренности поезії й дійсности і <g/> , ясна річ <g/> , у визнанні ілюзорности й поразки поезії <g/> .
doc#81 Ще гірше <g/> , головний тоді харківський літературний критик Гельфандбейн зажадав від мене статті до « <g/> Літературного журналу <g/> » <g/> , цього хирлявого спадкоємця колишнього « <g/> Червоного шляху <g/> » <g/> , тепер органу харківського відділу спілки письменників <g/> .
doc#3 , —якщо хочете <g/> , вже в « <g/> другій мініреволюції <g/> » <g/> , цього разу морфологічній <g/> , іменникові форми прикметникового зразка <g/> , здатного на узгодження <g/> , перенесено до — генетично « <g/> іменникового <g/> » зразка <g/> , тепер уже мішано іменниково- прикметникового <g/> , — і так постали форми непрямих відмінків типу п'ятьох голубів—п'ятьом голубам <g/> .
doc#37 Цієї братерськости <g/> , цього творчого захвату ніколи не було ні в радянських спілках письменників під диктатурою політичної партії <g/> , ні в американській спілці під диктатурою доляра <g/> .
doc#25 Михальчук був людиною цієї доби <g/> , цього покоління <g/> .
doc#21 Наслідком <g/> , з одного боку <g/> , безупинного плину думок <g/> , а з другого <g/> , цього гальмування мови виходило те <g/> , що він висловлювався неясно <g/> , то захоплено <g/> , то в безконечних “ <g/> перепрошеннях <g/> ” <g/> , говорив не на тему <g/> , а навколо теми <g/> .
doc#76 <p> Мимохідь варт згадати <g/> , що один раз у переглянених текстах Уварова зустрівся інший термін того ж фактично значення <g/> , але не евфемістичний <g/> , цього разу в застосуванні саме до мови <g/> : « <g/> …
doc#72 При наступній зміні політичного курсу ці надужиття дали підставу впровадити в мову інші непритаманні їй елементи <g/> , цього разу російські ( <g/> термінологія і правопис “ <g/> Хвилі <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#9 Коли сучасники поета вважали всі його мовні новації за витвір його власного « <g/> ковальства <g/> » <g/> , то пізніші історики літератури ( <g/> мовознавці <g/> , на жаль <g/> , цього питання не вивчали <g/> ) намагалися трактувати їх інакше <g/> .
doc#10 На жаль <g/> , цього не сталося з самою Курило <g/> .
doc#75 На жаль <g/> , цього до останнього часу не розуміють деякі із моїх друзів по перу <g/> .
doc#81 <p> У країні <g/> , де воля вождя вища від закону <g/> , цього було досить <g/> .
doc#92 проти Білодіда <g/> » <g/> . </p><p> Місяць пізніше я одержав два листи від учасників московського засідання <g/> , цього разу від американців — від В. і від Е. Між трьома джерелами мого знання про
doc#81 Старий <g/> , якось ніби висохлий <g/> , він сидів у великому фотелі <g/> , ледве займаючи третину місця і кидав речення на зразок такого <g/> : </p><p> — Це загально відомо <g/> , але ви <g/> , звичайно <g/> , цього не знаєте <g/> .
doc#81 Я спробував знайти Романа Кухаря <g/> , мого талановитого й бунтівного колись студента з УКІЖу <g/> : про нього тут уже була згадка <g/> , цього опозиціонера партії через вивчення англійської мови <g/> .
doc#91 запорозький лицар закохується в шляхтянку <g/> ? Пам'ятаю <g/> , здавала колись в гімназії <g/> . </p><p> Здається <g/> , цього вистачає <g/> . Якщо читач бачив « <g/> Большой концерт <g/> » <g/> , де колгоспники так само свою
doc#34 Для поета важить прозирання в суть явища <g/> , а не відтворення його <g/> , цього явища <g/> , конкретної форми <g/> .
doc#73 За винятком Вадима Лесича <g/> , не можна назвати жадного поета <g/> , який кохався б тепер у візерунках слова <g/> , взятого як самоціль <g/> , заради його <g/> , цього слова <g/> , аромату і ваги <g/> .