Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#88 також і в науково-дослідницькій галузі <g/> . Підготовча кляса мала закінчитися і початися перша <g/> . </p><p> Ось цих « <g/> пролетарських науковців <g/> » випущено проти старших учених на межі двадцятих і тридцятих років <g/> .
doc#68 У нього самого можна знайти окреслення обох цих аспектів <g/> .
doc#81 Найстаріші з цих будинків лежали з західного боку Університетської вулиці <g/> .
doc#95 Власне <g/> , прудів цих було два <g/> , і саме тут вони зустрічалися — український з заходу і російський з півночі <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#9 Отже <g/> , можна накреслити кілька відмінних періодів <g/> , навіть відзначити більш-менш точні хронологічні межі цих періодів <g/> , що не виключає можливости дальшої <g/> , докладнішої періодизації в межах цих більших періодів <g/> . </p>
doc#96 А ще подібністю цих веж до данської архітектури часів барокко <g/> .
doc#81 <p> Кожне з цих видань мало й мою статтю <g/> , так само як і новостворені в Києві Наукові записки Інституту мовознавства <g/> , чий перший том вийшов теж 1940 року за редакцію Булаховського <g/> , на зміну вже від десь 1937 року померлому недоброї пам'яті « <g/> Мовознавству <g/> » <g/> , редаµованому Наумом Кагановичем <g/> , після арешту якого разом з багатьма його співробітниками <g/> , заступленого кількарічним мовчанням <g/> .
doc#39 Чорний <g/> , пекельний символ цих винуватців — страшний Маркура Пупань <g/> , оповитий у найстрашніші фарби <g/> , що їх дає наша демонологія <g/> .
doc#40 В усіх цих випадках <g/> , так само <g/> , як і в згаданих перед цим конструкціях з давай і ну <g/> .
doc#15 А називні речення в цих випадках <g/> , як ми бачили <g/> , перебувають у стадії переоформлення з членів ряду в називне самостійне речення <g/> , але не переоформилися остаточно <g/> .
doc#40 Треба тільки мати на увазі <g/> , що в обох цих випадках авторське пояснення вимовляється трохи прискореніше і приглушеніше <g/> , ніж відповідний складник у звичайному асиндетоні <g/> .
doc#40 В усіх цих випадках займенник наближається значенням до артикля <g/> , але справжнього <g/> , обов'язкового артикля українська мова не має <g/> .
doc#80 Домонтович у цих випадках може триматися дуже близько свого джерела <g/> , не раз відписуючи цілі речення або уступи з нього <g/> , але кожного разу він відкидає ті деталі <g/> , яких він не потребує <g/> , додає безліч своїх деталів <g/> , а головне <g/> , свою власну проблематику <g/> , — як уже згадано <g/> , проблематику людини на зламі епох <g/> , людини <g/> , чиє життя визначає хід загальної історії <g/> , якої та людина не усвідомлює й не розуміє <g/> .
doc#40 <p> Це можливе тим більше <g/> , що при числівниках два <g/> , три <g/> , <g/> , чотири іменник взагалі уживається в формі множини <g/> , але особливій <g/> , бо наголос він має звичайно в цих випадках такий <g/> , як </p><p> у родовому відмінку однини <g/> : рука — руки <g/> , — але дві руки <g/> ; брат — брата — брати <g/> , — але три брати <g/> ; вікно— вікна <g/> , </p><p> — але чотири вікна <g/> , пор <g/> .
doc#40 Для слів цієї групи характеристично <g/> , що вони часто приймають у місцевому відмінку однини закінчення -у <g/> , яке <g/> , як ми вже знаємо з § 37 <g/> , в цих випадках теж завжди перетягає на себе наголос <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ця непослідовність письма до певної міри знаходить своє виправдання в тому <g/> , що в обох цих випадках ці голосні вимовляються не зовсім так <g/> , як а <g/> , е <g/> , у <g/> , а трошки передніше <g/> , отже <g/> , з особливим відтінком у вимові <g/> . </p>
doc#40 <p> Від цих випадків відрізняються ті <g/> , коли відокремлення зумовлене головне зовнішніми моментами <g/> : незвичністю граматичного зв'язку між даним словом і іншим <g/> , як це буває при узгодженні атрибутивного ( <g/> означального <g/> ) прикметника з особовим займенником <g/> , — або відірваністю даного слова від того <g/> , з яким воно граматично пов'язане <g/> .
doc#81 Нічого моя пам'ять не тримає з цих вистав <g/> , ні в сенсі режисури <g/> , ні акторської гри <g/> , і має рацію <g/> .
doc#81 Не рятувало й те <g/> , що на кілька з цих вистав замість звичайного в франківців сіренького М. Драка на оформлювача запрошено незмірно ориµінальнішого Анатоля Петрицького <g/> .