Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> З цих <g/> , з дозволу сказати <g/> , контактів з німцями не було надії дістатися до євангелії гітлеризму <g/> .
doc#9 <p> М. Коцюбинський і Леся Українка робили це може найталановитіше <g/> , але принципово такий самий підхід ми знайдемо і в мові Миколи Вороного <g/> , Гната Хоткевича <g/> , Миколи Чернявского — цих <g/> , на думку І. Нечуя-Левицького <g/> , найбільших « <g/> галичанизаторів <g/> » тогочасної української літературної мовиv <g/> .
doc#58 Бо кожне читання — теж творчість <g/> , і автор <g/> , що віддає свій витвір іншим <g/> , поставлений перед фактом утрати психологічних і ідейних прав на свою дитину <g/> , бож жадне застереження авторських прав не гарантує й не забезпечує цих <g/> , найважливіших <g/> , прав <g/> . </p>
doc#40 Так не + хай дає нехай <g/> , і інші частки залюбки склеюються в одну цілість ( <g/> дарма що пишуться нарізно <g/> ) <g/> , як от <g/> : де ж би то <g/> , ба таки <g/> , хіба ж бо і т. п. Цей найпримітивніший тип словотвору відповідає примітивності самих часток <g/> , цих <g/> , сказати б <g/> , мікроорганізмів мови <g/> , які одначе надають їй забарвлення й посмаку <g/> , як бактерії кислому молоку або пиву <g/> . </p>
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#19 Тема цих <g/> , як їх зве автор <g/> , « <g/> драматичних образів <g/> » — в українській літературі не нова <g/> .
doc#52 Читач без спеціяльного зацікавлення майже не помітить цих « <g/> дрібниць <g/> » <g/> , малих деталів <g/> .
doc#37 У виданнях — так <g/> , бо те <g/> , що виходило з апробатою й заходом <g/> , під контролем мурівського проводу <g/> , таки різнилося різко від виступів і писань цих « <g/> діячів опозиції <g/> » <g/> , але в щоденній діяльності тяжко було МУРові вберегтися від проявів низькочолости <g/> .
doc#9 Хай сучасники не усвідомлювали виразно західноукраїнського чи вужче — галицького характеру великої частини цих « <g/> новотворів <g/> » <g/> , — але вся поетична діяльність М. Старицького сприяла наближенню літературної мови до галицьких мовних звичок <g/> , відкривала дорогу принципові діялектної многоосновности літературної мови <g/> . </p>
doc#88 також і в науково-дослідницькій галузі <g/> . Підготовча кляса мала закінчитися і початися перша <g/> . </p><p> Ось цих « <g/> пролетарських науковців <g/> » випущено проти старших учених на межі двадцятих і тридцятих років <g/> .
doc#25 Михальчук трохи глузує з українських патріотів <g/> , що схильні вважати сучасну українську мову “ <g/> справжньою давньо-руською <g/> <g/> , але твердить <g/> , що українська мова і білоруська мова як пряме продовження мови давніх насельників своєї території <g/> , давніші від російської мови й народности <g/> , що “ <g/> склалися з деяких відгалужень цих аборигенів <g/> , що виселилися в чужі краї <g/> ” — головне фінські первісно ( <g/> 2 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#51 Але кількість цих абориґенів була така мізерно мала в порівнянні з новоприбулою людністю <g/> , що не підлягає сумніву <g/> : мовний характер території був визначений прибульцями <g/> , а не старожитним населенням <g/> .
doc#40 Вони заперечують тільки архаїзми інших народів <g/> , бо в цих архаїзмах зберігається пам'ять про своєрідність державного і суспільного устрою цих народів у часи їх незалежности від Росії <g/> . </p>
doc#68 У нього самого можна знайти окреслення обох цих аспектів <g/> .
doc#72 Ідеально кожний з цих аспектів мусів би бути вивчений відповідними спеціялістами — законодавчий істориками права <g/> , історичний істориками тощо <g/> .
doc#85 Людство <g/> , як і раніш <g/> , мізерно животіє і гине на тлі цих безконечних сперечань і взаємозаперечень одних розумних дурнів іншими <g/> » <g/> .
doc#77 І от <g/> , мабуть <g/> , саме з відчуття цих браків і постала потреба надолужити їх етнографічною точністю <g/> .
doc#70 Мав рацію і мій сьогоднішній сусід Іван Дзюба <g/> , коли витяг із небуття-забуття братів Карпенків — втілення графоманства і малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні <g/> , цих братів <g/> , дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з не любої їм української мови <g/> , — бо було <g/> .
doc#81 Але автори цих брошур і підручників не вміли писати українською мовою <g/> , вони подавали свої рукописи до видавництв препоганою <g/> , неоковирною <g/> , але російською мовою <g/> .
doc#73 Видання цих брошурок у тогочасних умовах натрапляло на колосальні труднощі технічного порядку <g/> .