Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 Звичайно <g/> , цих розбіжностей не треба перебільшувати <g/> , вони не перешкоджали загалом комунікативній функції мови <g/> , але до повної стандартизації всіх деталів було ще дуже далеко <g/> . </p>
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#66 Автор цих рядків не може згадати нічого аналогічного своєю силою й глибиною від часу <g/> , коли він бачив А. Бучму в ролі Миколи в « <g/> Украденому щасті <g/> » <g/> .
doc#35 До нього тоді чимраз більше починає стосуватися те <g/> , що ( <g/> несправедливо <g/> ) В. Липинський сказав про все життя Барановича <g/> : « <g/> І здається <g/> , неначе автора цих писань відділив якийсь мур від життя всієї сучасної України <g/> » <g/> .
doc#86 Не називатиму тим часом імен <g/> , але легко помітити <g/> , що майже всі вони — студенти і переважно студенти літературних факультетів того часу ( <g/> не виключаючи і автора цих рядків <g/> ) або представники мистецької інтелігенції <g/> . </p>
doc#73 <p> Авторові цих рядків довелося брати близьку участь у літературному житті української еміґрації 1945 — 1949 років в Европі <g/> .
doc#62 Адресати цих листів далекі від українських справ <g/> , від української культури й мови <g/> .
doc#67 Я дозволю собі далі на аналізі цих двох конкретних поезій не зупинятися <g/> . </p>
doc#8 Накопичуються деталі доби <g/> , її історичного кольориту <g/> , — але все це для того <g/> , щоб в антитезах цих дєталів розкрити вічне <g/> , незмінне <g/> , нє-рух історії <g/> . </p>
doc#33 Одначе не можна зрозуміти Підмогильного <g/> , якщо лицемірно затулити очі <g/> , щоб не бачити цих фактів <g/> .
doc#52 Навіть термін « <g/> українці <g/> » в більшости цих випадків заступлений чимсь іншим <g/> ! </p>
doc#25 Більшість цих праць викликана конкретними злободенними приводами <g/> , тепер забутими і мало актуальними <g/> .
doc#23 Відтворити в цих умовинах літературний процес важко <g/> . </p>
doc#92 Сам вибір білоруської проблематики для моєї праці пояснювався тим <g/> , що більшість досліджень ранньої історії слов'янських мов на сході Европи <g/> , спрямована на силкування довести праєдність росіян і українців <g/> , мало звертала уваги на білоруську мову <g/> , взагалі <g/> , це була слабка ланка в цих дослідженнях <g/> , факти ранньої білоруської мови були в кричущій суперечності з традиційною концепцією <g/> , і <g/> , на них спираючися <g/> , найлегше було цю традицію повалити <g/> .
doc#70 <p> Не все мені в цих реабілітаціях зрозуміле <g/> .
doc#74 За Сірополком <g/> , на кінець 1927 року 77% українців навчалося в цих школах <g/> , що майже дорівнювало відсоткові українців серед населення - 80 <g/> , 1. [ <g/> 38 <g/> ] </p><p> По інших типах шкіл зріст не був таким динамічним <g/> , але також помітним <g/> .
doc#43 Далі я зробив статистику <g/> , як часто герої появляються в цих частинках <g/> .
doc#82 такої міри ідентичности — або <g/> , точніше <g/> , — ілюзії ідентичности <g/> . </p><p> Можна піти в цих міркуваннях навіть далі <g/> . Чи читач це усвідомлює <g/> , чи ні <g/> , чи про це
doc#94 Багато залежить від того <g/> , що скаже робітництво <g/> , поки що в цих справах мовчазний сфінкс <g/> .
doc#40 Одначе <g/> , в протилежність Ф. де Соссюрові і багатьом його послідовникам <g/> , автор думає <g/> , що в систему сучасної мови завжди входить і оцінка певних фактів мови в динаміці — чи то як застарілих <g/> , чи то як нових <g/> , і в цих межах автор удавався і до « <g/> історичної <g/> » оцінки фактів <g/> , яка <g/> , одначе — і це треба підкреслити — залежить здебільша не від реальних історичних причин явища <g/> , а теж випливає з оцінки його місця в системі сучасної мови <g/> .