Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Щоб розв'язати цю явну суперечність <g/> , Ріс удається до твердження <g/> , що слово збагачується тут до ступеня речення не мовно <g/> , і навіть не в мислі мовця <g/> , а тільки в сприйнятті слухача ( <g/> або читача <g/> ) <g/> , який " <g/> здобуває з супровідних обставин потрібне для того <g/> , щоб змогти вивести [ <g/> herauslesen <g/> ] повідомлення з голого уявлення <g/> " <g/> ; " <g/> це саме слухач є той <g/> , хто в переданому значенні слова знаходить зміст речення <g/> , вкладає його в почуте або прочитане [ <g/> hineinhört oder herausliest <g/> ] " <g/> .
doc#6 ( <g/> У виданні “ <g/> Страстей <g/> " це сторінки 154 <g/> , 155 і 157 <g/> ) <g/> .
doc#40 : « <g/> Альоша сів на канапу й оглянув кімнату ( <g/> минулі дії — минулий час <g/> ) <g/> , де виріс був ( <g/> це було в дальшому минулому <g/> ) і де нагромаджено тепер силу речей <g/> » ( <g/> Підм <g/> .
doc#81 Але йшли й такі невтральні опери <g/> , як « <g/> Фавст <g/> » Ґуно <g/> , « <g/> Євген Онєµін <g/> » і « <g/> Мазепа <g/> » Чайковського <g/> , « <g/> Аїда <g/> » Верді ( <g/> це там я стояв посеред Нілу <g/> ) і « <g/> Руслан і Людмила <g/> » М. Глінки <g/> , і « <g/> Лоенµрін <g/> » та « <g/> Танµойзер <g/> » Ваµнера <g/> , і « <g/> Демон <g/> » А. Рубінштейна <g/> ) <g/> .
doc#81 Каганович на це погодився тим легше <g/> , що це давало йому змогу усунути з прикладів у вправах ті <g/> , що походили з творів письменників <g/> , яких уже заарештовано ( <g/> це було обов'язкове <g/> ) <g/> , але й тих <g/> , про кого він думав <g/> , що вони можуть бути заарештовані <g/> .
doc#25 і повстало з дифтонгів <g/> , а саме <g/> : Ҍ що вимовлялося як дифтонг іе <g/> , втратило другу частину дифтонга <g/> , розвинувши першу <g/> ; е перед занепалим ь <g/> , подовжившися <g/> , теж перейшло в дифтонг іе і збіглося в своєму розвитку з Ҍ <g/> ; e перед занепалим ъ дало довге о <g/> , те саме сталося з о <g/> , перед занепалим ъ <g/> , ь <g/> ; цей довгий звук дифтонгізувався в уо <g/> , звідки через ряд дифтонгів ( <g/> типу уе <g/> , уи <g/> , уї <g/> ) досяг ступеня і <g/> , тоді як північні говірки затримали дифтонги або спростили їх в у <g/> , и ( <g/> це спрощення відбулося також і в деяких карпатських говірках <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 <p> Ці риси Михальчука виявилися б наочно <g/> , якби зібрати його праці й видати їх вкупі <g/> , в одній книзі ( <g/> це не була б дуже груба книга <g/> ) <g/> .
doc#81 Хоч Сімовича запросили з Праги до Львова ( <g/> це діялося 1933 року <g/> ) і хоч йому потім доручили керування філологічною секцією НТШ та її виданнями <g/> , — а може <g/> , саме тому <g/> , — його незлюбили його менші й молодші колеµи <g/> .
doc#72 Для нього не було таємницею <g/> , що за українськими вивісками на фасадах установ ( <g/> резолюція Раднаркому з 3 жовтня 1925 року <g/> , “ <g/> Українізація <g/> ” 14 <g/> ) по-старому крутиться російська бюрократична машина ( <g/> це визнає Косіор [ <g/> 29 <g/> ] <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Відокремлюватися можуть дієприслівники <g/> , — якщо мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .
doc#40 « <g/> Стискаючи бравнінґ в руці <g/> , біг навпроти себе <g/> » ( <g/> Липа <g/> ) <g/> ; дієприкметники або прикметники <g/> , — якщо вони мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .
doc#24 Внутрішньо — мінливість стилю окремих розділів зумовлена потребою поєднати логіку абстрактно-філософського мислення — головного стрижня твору — з образністю як провідною засадою мистецького твору взагалі <g/> , — поєднати <g/> , само собою <g/> , не механічно <g/> , одягаючи готові формули абстрактної думки в убрання образів ( <g/> це було б співвідношення форми й змісту механічне — як склянки й води <g/> : вода може набрати форми першої-ліпшої посудини <g/> , і тільки випадково втиснута в « <g/> форму <g/> » склянки <g/> ) <g/> , — а так <g/> , що рух образів веде за собою і в собі рух думки <g/> .
doc#67 Я хочу сказати <g/> , що принципової різниці між поезією <g/> , яка в нас вважається наймодернішою <g/> , яка в нас зветься нью-йоркською групою поетів ( <g/> це не помилка <g/> , я свідомо кажу <g/> : поезія <g/> , яка зветься нью-йоркською групою поетів <g/> , хоча вона зовсім не конче нью-йоркська <g/> , бо вона так само і київська і чікаґська і може ще якась <g/> ) <g/> , і тією поезією <g/> , що її звемо романтичною <g/> , власне кажучи <g/> , нема або дуже мало <g/> .
doc#70 <p> У принципі на таке можна пристати ( <g/> це не якась кара господня — чому ні <g/> ?
doc#94 ! </p><p> Справа <g/> , отже <g/> , не в тому <g/> , щоб забрати чурек і саклю ( <g/> це теж можна зробити й робиться <g/> , але це не головне <g/> ) <g/> , вони тим часом
doc#81 Вони з'являлися завжди разом і перед самим початком семінару <g/> , сиділи мовчки на семінарі ( <g/> це <g/> , очевидно <g/> , була їхня умова з Булаховським <g/> ) <g/> , але <g/> , як тільки семінар того дня добігав кінця <g/> , вони оточували Булаховського <g/> , живим муром відгороджуючи його від нас <g/> , і починали — особливо Державин і Курилова — засипати його питаннями <g/> , аналогіями тощо <g/> .
doc#46 Коли я сказав про це Симовичеві ( <g/> це був 1943 рік <g/> ) <g/> , він поблажливо посміхнувся і сказав <g/> : </p><p> — Це не поезія <g/> .
doc#40 <p> Частки хай <g/> , нехай <g/> , бодай <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чи звичайно висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний характер <g/> , як і в інших індоєвропейських мовах <g/> , тяжать до другого місця в реченні <g/> , себто ставляться після першого повнозначного слова ( <g/> це так званий закон Й. Вакернаґеля <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#62 На перший плян висувалася потреба виявлення й публікації джерел <g/> , і то не старовинних ( <g/> це завдання взяв на себе Гарвардський інститут українознавства <g/> , а ми <g/> , в еміграційних інституціях <g/> , не мали для цього ні фінансової бази <g/> , ні достатньо кваліфікованих фахівців <g/> ) <g/> , а новіших <g/> .
doc#40 , сором <g/> , ганьба <g/> , жаль <g/> , шкода <g/> , гріх <g/> , подоба <g/> , спосіб <g/> , час <g/> , пора <g/> , первина <g/> , кінець <g/> , край <g/> , охота <g/> , можна ( <g/> із зворотів типу можна річ <g/> ) <g/> , треба ( <g/> це слово тепер уже не вживається як іменник <g/> ) <g/> , слід <g/> , мус <g/> , сміх <g/> , несила та ін <g/> .