Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Ах <g/> , не про це <g/> !
doc#15 и выбору нашего на немь нгьть ( <g/> " <g/> ми не вибирали <g/> " <g/> , 1614 <g/> ) <g/> ; </p><p> коли чему навозь ( <g/> " <g/> коли що навозиться <g/> " <g/> , « <g/> Домострои <g/> » <g/> ) </p><p> - хоч він пояснює їх не історично <g/> , а чисто логічно <g/> , як " <g/> замену глагола существительным <g/> " <g/> , визнаючи <g/> , правда <g/> , що це " <g/> следы древнейшего пе- риода в образовании языка <g/> " <g/> . </p>
doc#45 Редакція " <g/> Вестника Европы <g/> " підкреслює <g/> , що це " <g/> статья <g/> , восстановленная по черновым бумагам покойного профессора А. А. П. близкими к нему людьми <g/> " ( <g/> " <g/> Вестник Европы <g/> " 30.1Х <g/> .
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#19 Ніщо не вказувало б на це ( <g/> кілька творів письменникових датовані 1890 роком <g/> ) <g/> , хіба тільки згадка Кониського про те <g/> , що в Катеринодарі навіть не згадали про смерть письменника <g/> .
doc#46 Ось кілька цитат із листа <g/> : </p><p> « <g/> Словом <g/> , є це ( <g/> писання недавно ще підсовєтчиків <g/> .
doc#81 Хоч у розмовах він був дуже критичний супроти « <g/> галичанства <g/> » і навіть твердив <g/> , що він буковинець <g/> , а не галичанин <g/> , — і то <g/> , мабуть <g/> , сам вірячи в це ( <g/> поки говорив <g/> .
doc#28 Можливо <g/> , щось одне <g/> , можливо <g/> , все це ( <g/> і може й багато іншого <g/> ) разом <g/> .
doc#12 е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> ) <g/> , Іі ( <g/> і <g/> ) <g/> , Її ( <g/> йі <g/> ) <g/> , Йй ( <g/> йот <g/> ) <g/> , Кк ( <g/> ка <g/> ) <g/> , Лл ( <g/> ель <g/> ) <g/> , Мм ( <g/> ем <g/> ) <g/> , Нн ( <g/> єн <g/> ) <g/> , Оо ( <g/> о <g/> ) <g/> , Пп ( <g/> пе <g/> ) <g/> , Рр ( <g/> ер <g/> ) <g/> , Сс ( <g/> ес <g/> ) <g/> , Тт ( <g/> те <g/> ) <g/> , Уу ( <g/> у <g/> ) <g/> , Фф ( <g/> еф <g/> ) <g/> , Хх ( <g/> ха <g/> ) <g/> , Цц ( <g/> це <g/> ) <g/> , Чч ( <g/> че <g/> , або ча <g/> ) <g/> , Шш ( <g/> ше <g/> , або ша <g/> ) <g/> , Щщ ( <g/> шче <g/> , або шча <g/> ) <g/> , Юю ( <g/> йу <g/> ) <g/> , Яя ( <g/> йа <g/> ) <g/> , Ьь ( <g/> знак м'якшення <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Тим більше зазнало « <g/> забілювання <g/> » ( <g/> зачорнювання <g/> ) таке пекуче коло питань <g/> , яке існує навколо Шевченка <g/> , чиї твори були в безперервному конфлікті з багатьма засадами чи проявами сталінсько-брежнєвської дійсности ( <g/> і не тільки її <g/> , але тут не будемо говорити про це <g/> ) <g/> .
doc#81 Газета радо відкрила свої шпальти новоприбулим <g/> : там друкувалися Оглоблин <g/> , Віктор Петров <g/> , Василь Чапля та інші <g/> , серед них і я. Але стати центром купчення інтелектуальних сил ця газета не могла ( <g/> та <g/> , мабуть <g/> , і не зазіхала на це <g/> ) тому <g/> , що була аж у Кракові <g/> , а ще більше через свій загальний об'єктивно-байдужий характер <g/> . </p>
doc#73 <p> Не зважаючи на це <g/> , III з'їзд знаменував собою початок кінця діяльности МУРу в Европі <g/> .
doc#18 Але важить не це <g/> , а віра « <g/> в силу духа і в день воскресний твойого повстання <g/> » <g/> .
doc#9 З одного боку це <g/> , а з другого боку <g/> , відсутність багатьох потрібних джерел у книгосховищах і архівах поза колишніми межами УССР змушує нас у цьому розділі обмежитися на встановленні тільки головних напрямних ліній у розвитку української літературної мови <g/> , поскільки вони стосуються до нашої теми <g/> , не вдаючися до більшої деталізації <g/> .
doc#81 Але найстрашніше було не це <g/> , а настирлива думка <g/> : </p><p> — А що як поїзда взагалі не буде <g/> ?
doc#84 Але читач акуратно пропускає все це <g/> , а одним заходом радий пропустити і ввесь твір <g/> .
doc#89 ) повернення все до того самого <g/> , виникає не зовсім безпідставне побоювання <g/> , що мова тут не про це <g/> , а про безпосередньо політично заанґажоване служіння письменника <g/> , надто тоді <g/> , коли відхід від такого служіння ставиться під сумнів <g/> , а « <g/> естетство <g/> » проголошується мало не злочином <g/> . </p>
doc#40 У таких реченнях дієслово звичайно узгоджується не з підметом то <g/> , це <g/> , а саме з цим іменником <g/> , напр <g/> .
doc#81 Так <g/> , усе це <g/> , але <g/> , либонь <g/> , ще одне <g/> , суто індивідуальне — притаманний мені комплекс другої парти <g/> .
doc#93 Багато вигадки вкладено в це <g/> , але в межах ілюстративности вона не збагатила тексту <g/> , не захопила глядача <g/> , лишаючи його в стані <g/> , близькому до того <g/> , що Хвильовий називав роздериротазівотністю <g/> . </p>