This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 | Міріям стоїть поза будь-яким побутом <g/> , це пристрасть поза часом і простором <g/> . |
doc#25 | <p> Ці риси Михальчука виявилися б наочно <g/> , якби зібрати його праці й видати їх вкупі <g/> , в одній книзі ( <g/> це не була б дуже груба книга <g/> ) <g/> . |
doc#74 | Освічені верстви вдавалися до української мови прилюдно <g/> , коли це вимагалося <g/> , а не <g/> , сказати б <g/> , “ <g/> природно <g/> ” <g/> . |
doc#81 | На Заході розвивався структуралізм <g/> , він про це або нічого не знав <g/> , або боявся промовитися <g/> . |
doc#45 | Свідомість безсилля української інтелігенції <g/> , розриву між освіченими колами й нижчими клясами <g/> , низький статус української мови <g/> , — все це ятрило душу <g/> , додавало до травми 1863-64 рр <g/> . |
doc#9 | Чи це не знаменує однакового підходу до української літературної мови взагалі і ролі в ній галицьких елементів зокрема <g/> ? |
doc#15 | Подруге <g/> , хоча правильно те <g/> , що явища і факти сучасної мови треба розцінювати за їхньою ролею тепер <g/> , але це зовсім не означає <g/> , що їхня теперішня роля не зв'язана з їхнім походженням - відмінним від теперішнього функціонування - і що це походження не впливає на теперішнє функціонування <g/> . |
doc#80 | <p> Враження літератури й враження життя Домонтович любив сплітати в химерні цілості <g/> , зашифровані й неприступні для всіх тих <g/> , хто до того не доріс <g/> , — як це робили й інші « <g/> неоклясики <g/> » <g/> , а надто Зеров <g/> , але <g/> , в випадку Домонтовича <g/> , з особливою цинічно притаєною посмішкою а ла Гофман <g/> . </p> |
doc#4 | Як у картинах Ван Ґоґа й Сутіна <g/> , пейзаж у цих поезіях зрушив з місця <g/> , втратив статику <g/> , пустився в скажений тан божевільного <g/> : гроза — це « <g/> в серце острогами вдарив червоний півень <g/> » <g/> , сонце гаряче « <g/> простромило небо <g/> » <g/> , трави ростуть лезами ( <g/> « <g/> вітер лиже леза трав <g/> » <g/> ) <g/> , не дороги ведуть мандрівника <g/> , а стріли доріг <g/> , Нью-Йорк — це « <g/> горби тутешніх пустинь <g/> » <g/> , вітер « <g/> запустив мені в волосся хижі пазурі <g/> » <g/> , прихід ночі — це « <g/> в вуха глухо вдарить чорний молот <g/> » <g/> , — увесь краєвид зрушений із своїх основ <g/> , його рух нестримний і все тут загрожує безсилій людині <g/> . |
doc#81 | Живий чи напівмертвий <g/> , гомінкий чи принишклий — кому це боліло <g/> ? </p> |
doc#81 | Але це були запахи селянської дитини <g/> . |
doc#81 | Не зважаючи на це <g/> , між ними й мною <g/> , як правило <g/> , панували стосунки довір'я <g/> , а з їхнього боку — навіть часом наївної віри <g/> . |
doc#9 | Отже <g/> , практично в цей період галицьких впливів на літературну мову Великої України майже нема <g/> , увесь період проходить під знаком засвоєння Галичиною літературної мови Великої України — хоч <g/> , безперечно <g/> , засвоєння це не могло відбутися до кінця в умовах хоч би й відносної політичної ізоляції і <g/> , отже <g/> , захопило літературну мову Галичини тільки частково <g/> . </p> |
doc#68 | Як і багато поетів перед ним <g/> , від Горація ( <g/> odi profanum vulgus <g/> ) до Байрона й Маланюка <g/> , Стус мусів відкрити ( <g/> бо кожний відкриває це для себе <g/> ) поруч високости людини мізерність людини <g/> . |
doc#81 | На мій протест відповідь була <g/> , що з книжок і так користи нема і взагалі яке це має значення <g/> . |
doc#71 | На це питання ми не можемо відповісти <g/> . |
doc#29 | Подивутідне було не це <g/> , подивугідною була відмінність цих стратегічних маневрів у Юри і Курбаса <g/> . |
doc#25 | Він каже <g/> , що “ <g/> слов'яноруси південного типу <g/> ” <g/> , як він зве предків українців <g/> , ділилися споконвіку на дві групи <g/> : південно-західню і північно-східню <g/> , і це з них постали відповідно сучасні південно-західні й північні діялектні групи української мови <g/> . |
doc#84 | Не можна сказати <g/> , що Росія давніше не робила таких спроб <g/> : похід на Париж 1814 року і Віденський конгрес <g/> , похід на Стамбул 1877 року і Берлінський конгрес — це спроби <g/> , аналогічні з Ялтою і Потсдамом <g/> , але тоді вони закінчилися поразкою <g/> . |
doc#63 | Але хибно думати <g/> , що це гасло було центральним і провідним <g/> . |