Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 ) Тож знаходимо тут своєрідного білого ведмедя ч. 2 ( <g/> хоч і не мистця <g/> ) і варіянт чорної пантери <g/> , хоч і молодшого віку <g/> . </p>
doc#55 « <g/> Йоґанна <g/> , жінка Хусова <g/> » <g/> , 1909 <g/> , VIII <g/> , 56 <g/> ) <g/> , але не так УП 19 і УП 60 ( <g/> хоч між прикладами Рим не подано <g/> ) <g/> .
doc#4 Не кажу вже про те <g/> , що стилістично вона існує в річищі Олесевої поезії <g/> , яка виразно позначилася на « <g/> старих <g/> » поезіях нашої авторки і якої вона так рішуче й успішно позбулася в « <g/> нових <g/> » ( <g/> хоч цей рядок трапився саме в одній з « <g/> нових <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#40 Натомість при субстантивізованому прикметнику <g/> , як і при звичайному <g/> , можливий прислівник <g/> : дуже багатим ( <g/> хоч не говорять звичайно <g/> : дуже багатій <g/> …
doc#46 Донцов супроти багатьох ( <g/> хоч далеко не всіх <g/> ) мав цей гіпнотичний вплив на довкілля <g/> .
doc#81 Тимець почав розмову з того <g/> , що студенти мене люблять <g/> , що я фактично щороку дістаю премії й нагороди <g/> , що я проваджу громадську працю і що мене вважають за вірного сина своєї батьківщини ( <g/> хоч я й далі не брав участи в жадних виїзних кампаніях на село <g/> , на « <g/> прориви <g/> » і ніколи не з'являвся на демонстраціях <g/> .
doc#56 Ця стаття не повинна бути безконечною ( <g/> хоч тема її чи не така <g/> ) <g/> , і публіцистична частина її має скоро добігти кінця <g/> .
doc#81 Блакитного і не йшов з тими <g/> , хто проводжав тіло Хвильового на цвинтар <g/> , хоч пізніше <g/> , уже в самоті <g/> , розшукав його могилу і бачив квіти <g/> , що там лежали <g/> , а ще пізніше вже не міг її розшукати <g/> , бо її зрівняли з землею <g/> , був також на могилі Блакитного ( <g/> хоч він і не був героєм мого роману <g/> ) не на цвинтарі на вулиці Артема <g/> , а на спеціяльному місці на півночі Харкова коло Сокольників <g/> , де ховали провідних політиків і де замість хрестів ставили пропелери на кілку <g/> .
doc#81 Але це не була й цілковита неправда <g/> , бо Сімович дістав високу освіту на Буковині <g/> , і дружина його була буковинка ( <g/> хоч вона далі лишалася православною <g/> , а він греко-католиком <g/> ) <g/> .
doc#19 І переклади з Лєрмонтова становлять собою саме переклади <g/> , а не властиві « <g/> шевченківській <g/> » школі переспіви <g/> , в них виразна ( <g/> хоч не до кінця дотримана <g/> ) настанова на еквіритмічність <g/> . </p>
doc#72 У романі “ <g/> Божки <g/> ” такий тип влучно ( <g/> хоч і дуже іронічно <g/> ) змалював В. Винниченко <g/> : </p><p> В цей час якраз прийшов Скалозуб <g/> .
doc#38 Це можна застосувати до Коцюбинського або Лесі Українки <g/> , справді вільних від російських впливів ( <g/> хоч контакти із Заходом найменше йшли через Галичину <g/> , літературна бо Галичина цього часу була далеко провінційніша від них <g/> ) <g/> , але хто ж <g/> , поклавши руку на серце <g/> , зможе сказати <g/> , що російських впливів не було в творчості <g/> , скажімо <g/> , Василь- ченка <g/> , Рильського <g/> , Филиповича <g/> , того ж таки Семен- ка <g/> , — і то висловлюючися дуже приглушено <g/> ?
doc#32 Починає виходити таборова газета ( <g/> хоч і без друкарні <g/> ) <g/> , закільчується театр ( <g/> Володимира Блавацького <g/> ) <g/> .
doc#81 Курбас опирався драматургії Микитенка — Корнійчука <g/> , яка в суті речі вагалася між псевдореалізмом і газетчиною ( <g/> хоч « <g/> Кадри <g/> » Микитенкові таки були поставлені Лесем Дубовиком у травні 1931 року <g/> ) <g/> , театр волів голу газетчину <g/> , принаймні вона не вимагала повернення до традиційного театру і <g/> , теоретично міркуючи <g/> , могла б іти по лінії плеканого « <g/> Березолем <g/> » жанру злободенних ревій на зразок « <g/> Алло на хвилі <g/> …
doc#72 Якщо українська мова не витиснула російську як засіб спілкування в добу Центральної Ради <g/> , то вона не мала ніяких шансів зробити це за гетьмана ( <g/> хоч українське культурне життя за нового режиму розвивалося жваво <g/> .
doc#25 Схема ця дуже спокуслива своєю динамічністю <g/> ; одначе вона здається надто апріорною в своїй симетричності і побудованою ad hoc за зразком традиційного уявлення про розвиток мов за теорією генеалогічного дерева ( <g/> хоч Михальчук не цурався й теорії хвиль — пор <g/> .
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#62 Часто це тільки крихти з інтелектуального стола Драгоманова ( <g/> хоч часом є і довші екскурси <g/> ) <g/> , але з цих крихт чути </p><p> смак страв <g/> .
doc#45 Тут повно цікавих думок ( <g/> хоч декотрі з них явно помилкові <g/> ) <g/> , але виклад хаотичний <g/> , не позбавлений суперечностей <g/> , стиль необроблений <g/> .