Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Одначе в автографах читаємо <g/> : Симинский <g/> , Е. Патон ( <g/> російські форми <g/> ) <g/> , Фомин <g/> , Плотников ( <g/> російське “ <g/> восьмеричное <g/> ” і замість українського <g/> !
doc#74 Одначе в автографах читаємо <g/> : Симинский <g/> , Е. Патон ( <g/> російські форми <g/> ) <g/> , Фомин <g/> , Плотников ( <g/> російське « <g/> восьмеричноє <g/> » і замість українського <g/> !
doc#65 І якщо треба на це додаткових доказів <g/> , то дуже виразний знаходимо в виступі на недавньому з'їзді письменників українського " <g/> боса <g/> " Щербицького <g/> , який знайшов за доцільне ні словом не згадати стану української мови в неї вдома – на Україні – сьогодні і завтра <g/> .
doc#27 1892 року він підбудовує свій підхід загальною концепцією Київської Руси в найширших її кордонах як витвору українського ( <g/> « <g/> Моє он патріотство починається з Олега й Святослава <g/> , захоплює кляземщину й московщину з новгородчиною <g/> » <g/> ) <g/> , зрікається всіх польських впливів <g/> , ширених <g/> , мовляв <g/> , « <g/> апостолами польщизни <g/> » Петром Могилою й Лазарем Барановичем і вбачає новий етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> слово пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись вище простолюдної пісні <g/> » ( <g/> всі цитати з листа до Карачевської- Вовківни <g/> ) <g/> .
doc#32 ) </p><p> Ветухів був людиною доброго українського ( <g/> козацького <g/> ) кореня <g/> .
doc#36 <p> З </p><p> Сказане вище не вичерпує питання « <g/> другого <g/> » ( <g/> тобто українського <g/> ) контексту життя й діяльности Ґе <g/> .
doc#13 Але це радість руйнування українського <g/> , Божого <g/> , гармонійного світу <g/> , — ось що в малому епітеті <g/> . </p>
doc#82 їхнє взаємознайомство <g/> , витворення спільної духовности <g/> , якщо воно взагалі практично можливе <g/> , витворення того надвищого українського <g/> , великими літерами <g/> , МИ — це справа умовна <g/> , проблематична і <g/> , хто знає <g/> , чи здійсненна в майбутньому <g/> .
doc#27 <p> Віра в непереможну <g/> , чарівну силу українського слова часом приводила писання Куліша до наївности <g/> , як от <g/> , коли він <g/> , видаючи свою « <g/> Граматку <g/> » <g/> , сподівався від неї перевороту в свідомості народу українського <g/> , вона бо навчить його <g/> , « <g/> як йому подобає на світі жити <g/> » ( <g/> до Милорадовичівни <g/> , 1857 <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Ми бачили <g/> , що <g/> , почавши з підкресленого українського націоналізму <g/> , Донцов у своїй теорії « <g/> еліти <g/> » прийшов до цілковитого заперечення всього українського <g/> , всього націоналістичного <g/> .
doc#53 Радше перекладач хотів пристосувати давній текст до побутових комплексів українського <g/> , передусім сільського <g/> , читача <g/> .
doc#98 З єврейського викладача української мови <g/> , людини <g/> , що знала смак українського <g/> , справжнього вірша <g/> .
doc#37 Для нього українці взагалі були тільки фігурами з паноптикуму <g/> , і він згодом відійшов від усього українського <g/> , як тільки вирвався з таборового підгодовування <g/> . </p>
doc#64 Ще дальший етап — злорадіння неуспіхам української визвольної справи з заявами типу тієї <g/> , що її зафіксував Любченко від власної дружини <g/> : « <g/> Ні черта із етой вашей України нє вийдєт <g/> » <g/> , — а звідси вже один крок до ненависти до всього українського <g/> , як це відзначає Любченко в братів Винницьких <g/> : « <g/> Обидва й говорять українською мовою <g/> , проте обидва в Україну зовсім не вірять <g/> , а інженер одверто мріє про монархічну Росію і не приховує зненависти до всього українського <g/> » <g/> . </p>
doc#57 Одні з них у цьому конфлікті цілком відходять від усього українського <g/> , інші <g/> , як от Архипенко <g/> , не заперечують своєї українськости <g/> , але працюють у Парижі й Нью- Йорку не тільки географічно <g/> , але й духово <g/> , не мавши ніяких замовлень і майже ніякого зацікавлення серед українців <g/> .
doc#37 Думаю <g/> , що говорила в ньому не тільки зненависть до Шереха <g/> , а й відраза до всього реально українського <g/> .
doc#0 <p> Так чи так <g/> , усіма забута насолода убивством на Пушкінській у Харкові не сприяла « <g/> дружбі народів <g/> » <g/> , німецького й українського <g/> .
doc#63 А Юрій Клен прямо подав руку рухові двадцятих років своєю романтикою <g/> , памфлетами <g/> , безпосередністю українського <g/> . </p>
doc#81 І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , визволена від будь-яких елементів офіційної передреволюційної політичної ідеології і ще не підпорядковані новій радянській <g/> , за винятком хіба пошани до всього російського й непомічання ( <g/> не ворожнечі <g/> , ні <g/> , просто непомічання <g/> ) всього українського <g/> .
doc#72 Не зважаючи на окремі відхилення <g/> , завжди можливі там <g/> , де панує сваволя <g/> , це був час повної неґації всього українського <g/> .