Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Російський текст цієї книжки схвалив <g/> , а частково і написав Сталін <g/> , а невідомий автор ( <g/> чи автори <g/> ) українського перекладу дотримувались ориґіналу <g/> , наскільки було можливо <g/> .
doc#81 <p> Дещо пізніші виставки АХЧУ <g/> , українського варіянту АХРР <g/> , не лишили ніякої згадки <g/> , кращою була продукція членів ОСМУ <g/> , що були « <g/> західняками <g/> » переважно в дусі сезаннізму <g/> , але це все вже не рівнялося з бойчукістським ядром АРМУ <g/> .
doc#81 Промовляла мені до серця й тема українського Дон-Кіхота <g/> , українського відповідника єврейського Дон-Кіхота <g/> , що його показав Ґрановський за допомогою талановитих акторів Міхоелса й Зускіна у своєму « <g/> Беньямині III <g/> » ( <g/> показаному в Харкові в серпні 1930 р. <g/> ) <g/> .
doc#10 Я маю на увазі її змістовну програму для збирання особливостей жестів і міміки українських мовців <g/> , українських вигуків <g/> , дитячої мови <g/> , таємних мов <g/> , українського народного особового називництва й початків письма в формі власницьких особистих і родових знаків на поясах і рушниках <g/> , у татуюванні <g/> , вузликів <g/> , способів сигналізації на віддаль <g/> , способів підписувати неписьменних <g/> , мнемоніки чисел <g/> , символіки кольорів ( <g/> 8 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> На допомогу прийшов Скрипник з теорією двох типів російськомовних робітників на Україні <g/> : одні <g/> , українського походження <g/> , зазнали часткової русифікації й розмовляють мішаною мовою <g/> ; другі — справжні росіяни <g/> .
doc#74 [ <g/> 59 <g/> ] </p><p> На допомогу прийшов Скрипник з теорією двох типів російськомовних робітників на Україні <g/> : одні <g/> , українського похо­дження <g/> , зазнали часткової русифікації й розмовляють мішаною мовою <g/> ; другі - справжні росіяни <g/> .
doc#87 Блакитного на Каплунівській <g/> , Курсів сходознавства <g/> , українського студентства <g/> , українського походженням <g/> , душею <g/> , програмою і прагненням <g/> , поволі українізованих заводів і установ <g/> , неповторний <g/> , невідтворний <g/> , сповнений життя і безумудерзання <g/> .
doc#87 Блакитного на Каплунівській <g/> , Курсів сходознавства <g/> , українського студентства <g/> , українського походженням <g/> , душею <g/> , програмою і прагненням <g/> , поволі українізованих заводів і установ <g/> , неповторний <g/> , невідтворний <g/> , сповнений життя і безумудерзання <g/> .
doc#20 І йому було ясно <g/> , що в Києві лишатися не було чого <g/> , українського міста як не було <g/> , ми тут були не потрібні <g/> .
doc#72 У “ <g/> Звідомленні <g/> ” за 1921 р. сказано <g/> , що історико-філологічний Відділ ВУАН має усіх співробітників українців <g/> , “ <g/> щодо Відділу наук математично-природничих <g/> , то тут навпаки <g/> : українського елементу дуже мало <g/> , навіть надто мало <g/> , і пригнічуюча більшість академічних співробітників Математично-природничого Відділу найчистіші росіяни <g/> .
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#27 їх привело до Куліша прагнення вирватися з задухи « <g/> нормального <g/> » українського громадянства <g/> .
doc#73 <p> Своєрідну спробу показати <g/> , як в українській людині можуть поєднуватися і поєднуються глибока внутрішня чистота і відчуття людяности й справедливости з силою волі <g/> , з рішучістю опору <g/> , показати незламність і невмирущість українського народу становить собою п'єса Людмили Коваленко « <g/> Домаха <g/> » <g/> : образ матері і жінки з українських селян розкритий на тлі епохи колективізації й « <g/> розкуркулення <g/> » українського села <g/> . </p>
doc#9 Вже сама організація урядово-адміністративної системи з одного боку <g/> , а українського війська з другого примушує почасти вдатися до нових позичень з Галичини <g/> , а почасти і переважно робить багато старіших позичень із книжно-інтеліґентських здобутком народних мас <g/> .
doc#45 <p> А втім <g/> , є у Потебні текст <g/> , де він розглядає питання мови й мовного середовища узагальнено <g/> , а українського зокрема <g/> .
doc#72 А це наче давало право зберігати в літературній мові певні льокальні риси <g/> , до чого спонукав і фактичний стан <g/> : сильний вплив місцевих говірок і формування в межах Австрії українського койне <g/> .
doc#9 <p> Перше <g/> , що впадає в очі у лексиці тих творів <g/> , це те <g/> , що переважна частина понять <g/> , зв'язаних з міським та інтелігентським побутом <g/> , не знаходить у І. Нечуя-Левицького адекватного українського виразу <g/> .
doc#81 Яких ще два роки тому червоноармієць — Олекса Горбач <g/> , молодий адепт українського мовознавства <g/> , якого Сімович кілька часу перед тим кінцем квітня прислав до мене і з яким зійтися не становило трудности <g/> , бо він був ентузіястом вибраної ним науки <g/> , а до того відзначався великою балакучістю <g/> , — він тепер мав воювати з іншого боку фронту <g/> .
doc#72 21 В активізації українського культурного життя “ <g/> Просвіти <g/> ” відіграли поважну ролю <g/> .
doc#53 Покликані <g/> , якщо не боятися парадоксальних формулювань <g/> , — збудувати міст між світом баби Палажки і світом Гомера <g/> , праосновами фольклорного світогляду тієї ж таки баби <g/> , що з легкої руки Нечуя-Левицького ввійшла в аннали українського мовознавства <g/> , і першоосновами європейської культури <g/> . </p>