Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Я не такий завзятий лінгвіст <g/> , щоб так уже " <g/> преломляти копьє <g/> " за мову <g/> .
doc#26 <p> Розрахувавшися так з російською книжкою <g/> , протиставивши себе тій традиції <g/> , Шевченко перекидає церковнослов'янський місток — « <g/> Начнем же уже ( <g/> мало б бути <g/> , мабуть <g/> , убо <g/> .
doc#47 <p> Або характеристика еміграції <g/> , не чужих уже <g/> , а своїх <g/> : </p><p> Ність тишини ніде у нас в таборі <g/> . </p>
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#40 Отже <g/> , суворе розрізнення двох дієвідмін — факт уже <g/> , власне <g/> , не мови <g/> , а правопису <g/> . </p>
doc#81 Запрошувано з Москви Леоніда Собінова <g/> , колись тенора великої слави <g/> , але тепер уже <g/> , власне <g/> , старого <g/> , гладкого й майже безголосого — для нього навіть поставлено « <g/> Лоенµрін <g/> » <g/> , забуваючи про немодний тоді містицизм цієї опери <g/> , запрошено для « <g/> Аїди <g/> » навіть німця Фріца Штідрі <g/> , запрошено — і це мало більше значення — режисера Й. Лапицького <g/> , що перед революцією виступав у Петербурзі провідником ідеї перетворення опери на музичну драму і тепер здійснював цю ідею в нетрадиційному для Харкова репертуарі — « <g/> Долина <g/> » д'Альбера <g/> , « <g/> Намисто Мадонни <g/> » Вольфа-Феррарі <g/> , але також у « <g/> Снігуроньці <g/> » Римського-Корсакова й уже згаданому « <g/> Лоенµрінові <g/> » <g/> .
doc#40 : « <g/> Батька ні матері не мав уже <g/> , відумерли його перед п'яти літами <g/> » ( <g/> Март <g/> .
doc#81 <p> Хлопці блюють уже <g/> , жевріє на виднокрузі <g/> , </p><p> Сласно сопуть <g/> , уже скрипки не чуть <g/> , </p><p> В дим зачадів молодий на весіллі <g/> , </p><p> Рохкають в хліві <g/> , над хлібом іржуть <g/> , </p><p> І наречена зречеться ось цнот зацілілих <g/> . </p>
doc#81 Немолодий уже <g/> , з рипучим голосом <g/> , стомлений життям і трохи іронічний <g/> , він почував себе дорослим серед молодиків <g/> , предмети навчання його мало цікавили <g/> .
doc#98 Не такий уже <g/> , здавалося б <g/> , значний епізод — публікація віршованого <g/> , напівпамфлетного за характером <g/> , відгуку В. Мови на не надто визначну п'єсу П. Куліша « <g/> Байда <g/> , князь Вишневецький <g/> » <g/> , став <g/> , завдяки Вашому едиторському і науково-аналітичному мистецтву — чи <g/> , принаймні <g/> , мав стати — справжньою подією на українському інтелектуальному полі <g/> .
doc#81 <p> Гончареві пощастило вирватися з « <g/> районки <g/> » <g/> , і він вступив на літературний факультет Харківського університету <g/> , де знов став моїм студентом <g/> , але тепер уже <g/> , крім обдарованости <g/> , зовсім « <g/> нормальним <g/> » <g/> .
doc#30 <p> Якщо книжка Ваша ( <g/> тепер уже <g/> , либонь <g/> , закінчена <g/> ) <g/> , бачу <g/> , не портрет Шевченків <g/> , а польові дослідження з портретування Шевченка <g/> …
doc#64 <p> Могікани словесної України опинилися тепер уже <g/> , мабуть <g/> , усі НА еміґрації <g/> .
doc#81 Тут уже <g/> , мабуть <g/> , говорив і патріотизм перших років війни з німцями <g/> .
doc#70 Адже на цю назву можуть претендувати й народовольці <g/> , й есери <g/> , принаймні ліві <g/> , й уже <g/> , напевне <g/> , анархісти <g/> . </p>
doc#15 -Ю.Ш. <g/> ] сам уже <g/> , своїм називним відмінком позначає існування <g/> " <g/> .
doc#75 Як я довів уже <g/> , ці предикати настрою веселого оптиміста цілком мають право на існування <g/> .
doc#27 Ранні « <g/> етнографічні <g/> » твори Куліша на зразок « <g/> Цигана <g/> » ( <g/> 1841 <g/> ) уже 1844 року були перекреслені демонстративно аристократичною « <g/> Орисею <g/> » <g/> .
doc#27 « <g/> Перед ними бо будущности немає <g/> » <g/> , — пише він до Кониського уже 1860 року <g/> , а 1882 року заявляє <g/> , що про них « <g/> інакше й не треба думати <g/> , як про цькувателів <g/> » <g/> , хоч і додає <g/> , що треба якось « <g/> із ними держатися <g/> , а не битись <g/> » ( <g/> до Пулюя <g/> , 1882 <g/> ) <g/> .
doc#81 Але я ніколи не чув від нього жадного українського слова <g/> , ні <g/> , він не хотів іти стежкою Німчинова й Хорта <g/> , обережність насамперед <g/> , хоч він добре її знав <g/> , судячи з того розділу ( <g/> про складене речення <g/> ) <g/> , що він на доручення Булаховського написав для другого тома « <g/> Курсу сучасної української літературної мови <g/> » <g/> , що був написаний перед війною <g/> , але побачив світ уже 1951 року <g/> .