This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 | : « <g/> Бринить <g/> ! » що за слово <g/> ! а яке змістовне <g/> ! | тут | ціла картина <g/> ! « <g/> Бринить <g/> » <g/> ! Це означає — ледь |
doc#15 | цих речень як вираз існування <g/> , він продовжує " <g/> | тут | тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що він [ <g/> іменник <g/> . |
doc#40 | раз—раз <g/> , хоч і не часте <g/> , але можливе <g/> , напр <g/> . ( <g/> | тут | між однорядними членами речення <g/> ) <g/> : « <g/> Звідти |
doc#30 | роки і сумніваюся в мудрості свого виїзду3 ( <g/> | тут | я наближаюся до неборачих позицій <g/> ) <g/> . Це країна з |
doc#80 | один <g/> , що намагається штовхати історію вперед ( <g/> | тут | — апостол Петро <g/> , там Екегарт <g/> ) <g/> , і другий <g/> , що |
doc#30 | . Більшість із них відкладаю в надії на зустріч ( <g/> | тут | <g/> , бо в Києвах я вже ніколи не буду <g/> ) <g/> . Склав я їх |
doc#40 | вже її Оксана <g/> , як діждемо різдвяних м'ясниць ( <g/> | тут | читач сподівається присудка до підмета Оксана |
doc#87 | до цього твору як до явища мистецького ( <g/> | тут | не місце про це говорити <g/> , можна буде про це |
doc#4 | » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> | тут | <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати |
doc#30 | береги Тихоокеання <g/> . </p><p> Дух з України ( <g/> ані літери <g/> ) | тут | ще не відчувається <g/> . А взагалі так виглядає <g/> , що |
doc#0 | вояками ( <g/> майстром шибеничної справи <g/> ) | тут | уже розказана <g/> . Яка доля спіткала |
doc#80 | членів Грона ( <g/> і як же дратувала непричетних <g/> ! <g/> ) <g/> , | тут | виявляється і його власна індивідуальність з |
doc#40 | з оминеним дієсловом <g/> , еліпса ( <g/> § 31 <g/> ) <g/> , | тут | відчувається дієслівна енергія <g/> . Пор <g/> . з цього |
doc#73 | й М. Антіоха ( <g/> « <g/> Вежі <g/> » <g/> , 1 <g/> ; « <g/> Орлик <g/> » <g/> , 1947 <g/> , 7 <g/> ) <g/> , | тут | просто нема що назвати <g/> . Всі інші спроби в цьому |
doc#11 | обличчям <g/> . Книжка зветься « <g/> Повільність <g/> » <g/> , | тут | ключ <g/> , як ундера схильнии це бачити <g/> , до |
doc#82 | не піддаватися першій реакції <g/> . Ми <g/> , автори <g/> , | тут | і читачі там у чомусь різні <g/> . Ми жили півстоліття |
doc#81 | . Це не були самі перекладачі <g/> , тут були і автори <g/> , | тут | можна було побачити й не одного письменника <g/> , |
doc#81 | , тут панував дотеп і культурна алюзія <g/> , | тут | починалися романи <g/> , які подеколи кінчалися |
doc#11 | одну <g/> , географічну ( <g/> чому Венеція <g/> ? <g/> ) <g/> , сказати б <g/> , | тут | щойно йшла мова <g/> , але бар'єри усувати чи |
doc#40 | вже Дагар <g/> . — Крім нашого батальйону <g/> , | тут | більше немає нікого <g/> » — Панч <g/> ) <g/> , а особливо коли |