Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 » А я кажу <g/> : « <g/> Я тут <g/> !
doc#12 “ А я кажу <g/> : „Я тут <g/> !
doc#15 На жаль він не обмежується на цьому глибоко правильному <g/> , хоч і трохи загальному <g/> , спостереженні ( <g/> яке <g/> , проте <g/> , ледве чи стосується повністю <g/> , як він думає <g/> , до називних відмінків заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , про що буде мова далі <g/> ] <g/> , а припускає далі - і то в досить категоричній формі <g/> , що тут " <g/> опущение глалола [ <g/> …
doc#63 <p> Тим то струмування нового органічно-національного стилю найприродніше сподіватися саме тут ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не обов'язково тільки тут <g/> ) <g/> .
doc#53 Концентрація composita тут ( <g/> і деінде <g/> ) така <g/> , що забарвлює ввесь текст ( <g/> і часом робить його орнаментально одноманітним <g/> ) <g/> : </p><p> Зорко за ним наблюдая <g/> , Арей златоуздный тогда же </p><p> Сведал <g/> , что в путь свой Ифест <g/> , многославный художник <g/> , </p><p> пустился </p><p> Сильной любовью к прекрасновенчанной Киприде </p><p> влекомый <g/> , </p><p> В дом многославного бога художника тайно вступил он <g/> . </p>
doc#63 <p> Тим то струмування нового органічно-національного стилю найприродніше сподіватися саме тут ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не обов'язково тільки тут <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Спільне з попереднім образком — « <g/> японськість <g/> » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> тут <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати недоговорюючи <g/> , а поза тим — разюча відмінність настрою і подробиць техніки <g/> .
doc#59 Навіть синє <g/> , коли з'являється тут <g/> , « <g/> жагтить жаром <g/> » <g/> !
doc#15 Поли- нялий сині й каптан з мосяжними ґудзиками <g/> , високі чоботи <g/> , жмутки волосся біля висок <g/> , як крила <g/> , котрі йому спокійно всидіти не дають <g/> , - несуть кудись <g/> , за Ураль <g/> , до Евфрату <g/> , до Ґанґу <g/> , щоб лиш не тут <g/> , а все дальше і дальше <g/> !
doc#81 Східняки були так чи так перекотиполе <g/> , сьогодні тут <g/> , а завтра інде <g/> , змагання за місто йшли не з ними <g/> , а з галичанами <g/> , що були тутешні й мали тут лишитися <g/> .
doc#30 Більшість із них відкладаю в надії на зустріч ( <g/> тут <g/> , бо в Києвах я вже ніколи не буду <g/> ) <g/> .
doc#81 Я вже писав про це <g/> , але повторю тут <g/> , бо епізод цей лишив свій слід у моїй душі <g/> .
doc#81 Про « <g/> Мову робітника <g/> » вже говорилося тут <g/> , бо там брали участь Догадько і Журба <g/> .
doc#92 Те <g/> , що нам пропонували тут <g/> , було винятково несмачне й недовідне <g/> .
doc#81 Є в німців слово Sein — буття <g/> , і є добре неперекладне слово Dasein — бути в певному часі і місці <g/> , бути тут <g/> , бути навколо <g/> , оточувати <g/> .
doc#81 Я писав про нього тут <g/> , в своїх згадках про шкільні роки <g/> : страх бути в першому ряді <g/> , глибоко приховане бажання не висуватися ( <g/> але бути висуненим <g/> , ніби проти власної волі <g/> ) <g/> .
doc#30 Похвалу [ <g/> тут <g/> , видно <g/> , пропущено « <g/> за <g/> » <g/> .
doc#30 Ваш покірний слуга не одну статтю про Шевченка написав <g/> , хоч ту Ви прецікаво покраяли <g/> , а ще не одну3. Приміром я думаю <g/> , що Шевченко ніколи <g/> , ані в « <g/> детские годы <g/> » не шанував як своїх ні [ <g/> тут <g/> , видно <g/> , друк необачно вийшов за межі сторінки <g/> .
doc#81 Тому тут <g/> , власне <g/> , вперше Курбас знайшов справді суцільно відповідний матеріял <g/> .
doc#87 це знову ж данина традиційному вже для цього покоління поняттю єдиного совєтського народу <g/> . </p><p> І тут <g/> , власне <g/> , головна причина <g/> , чому перед війною це покоління не могло дати бою