Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Оскільки в ті часи літературних перекладів з української мови російською робилося мало <g/> , а з російської на українську теж не багато <g/> , то співвідношення видань з таблиці можна вважати приблизним показником фактичного розподілу мов ( <g/> треба було б ще ввести поправку на твори <g/> , перекладені з інших мов <g/> ) <g/> : </p><p> РІК </p><p> Українська </p><p> література </p><p> Російська </p><p> література </p><p> 1918 </p><p> 304 </p><p> 52 </p><p> 1919 </p><p> 149 </p><p> 98 </p><p> 1920 </p><p> 106 </p><p> 61 </p><p> 1921 </p><p> 62 </p><p> 72 </p><p> 1922 </p><p> 71 </p><p> 128 </p><p> 1923 </p><p> 48 </p><p> 73 </p><p> 1924 </p><p> 153 </p><p> 82 </p><p> ( <g/> “ <g/> Преса <g/> ” <g/> , 96 і далі <g/> ) </p><p> Відносно високе число українських публікацій в 1918-1919 рр <g/> .
doc#40 ) треба було б сказати проїхав <g/> , проходили <g/> .
doc#81 Джерел до цієї теми <g/> , крім офіційних радянських <g/> , не було <g/> , треба було писати з власного досвіду й пам'яті <g/> , а це джерела і неповні і не завжди цілком надійні <g/> .
doc#96 Так чи так <g/> , щоб зрозуміти цю виставку <g/> , треба мати на увазі <g/> , що в Ісландії панують ліві партії <g/> , за них голосує ісландський міщанин <g/> , і епатувати його найкраще можна тематикою <g/> , стилем і <g/> …
doc#97 Не наводжу прикладів — щоб їх вичерпати <g/> , треба було б іти сторінка за сторінкою <g/> .
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p><p> Громадою обух сталить <g/> , </p><p> Та добре вигострить сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p>
doc#88 Йому не треба вчитися <g/> , треба лише зрозуміти <g/> , де слабкі струни видатного комуніста <g/> , від якого залежить його кар'єра <g/> , треба сам на сам грати на цих струнах <g/> , таким чином виходить оце « <g/> соло на флейті <g/> » <g/> , що існує лише для двох осіб і відкриває широку дорогу для музичного майстра такого типу <g/> .
doc#15 : страх - страшно <g/> , жаль - жал [ <g/> ь <g/> ] ко <g/> , сором - соромно <g/> , гріх - грішно <g/> , треба - потрібно <g/> , сміх - смішно і т. ін <g/> .
doc#88 Щойно продзвенить дзвінок <g/> , треба вже бути в авдиторії <g/> .
doc#60 Треба умовитися <g/> , що не конче всі українські слова повинні мати один семантичний відтінок <g/> , одне значення <g/> , треба прийняти той факт <g/> , що як і в кожній мові <g/> , в українській мові є слова з кількома значеннями і <g/> , що ці значення не конче завжди ті самі <g/> , що в відповідних словах інших мов <g/> . </p>
doc#16 Значить <g/> , треба сааме так <g/> , а не інакше поводитися з масами <g/> .
doc#0 ( <g/> Якщо вже наважитися на такі кондуїти <g/> , треба було б спершу видати його твори <g/> .
doc#26 У суспільній діяльності такій концепції <g/> , треба думати <g/> , відповідає демократія <g/> . </p>
doc#2 Але треба кінчати <g/> , і кінчити <g/> , мабуть <g/> , треба тим <g/> , як незвичайно ці мініятюрки поєднуються в цілість <g/> .
doc#72 Академія <g/> , тримаючися добрих демократичних засад <g/> , відповіла <g/> , що це справа самого народу вирішити <g/> , яку літературну мову вони вибирають <g/> , але одночасно не радила творити нову <g/> , русинську <g/> , мову на основі котрогось з місцевих діялектів <g/> , а вважала за доцільне запровадити українську мову в її галицькій формі <g/> : « <g/> Через те <g/> , що місцевий русинський діялект <g/> , що про нього говорить Статут <g/> , — незаперечно малоруський <g/> , треба літературною мовою тамтешнього громадянства визнати літературну мову малоруську <g/> …
doc#81 » Мова йшла <g/> , зрозуміло <g/> , не про оранку <g/> ; щоб зрозуміти <g/> , про що була мова <g/> , треба було згадати російське орать — кричати <g/> .
doc#89 Звичайно <g/> , є фізична ймовірність відшукати в природі великий смарагд <g/> , придатний на флякон <g/> , але ж треба знати й міру <g/> , треба вміти стриматися своєчасно <g/> » <g/> .
doc#0 Насамперед <g/> , треба скинути з рахунку ту індивідуальну рису <g/> , якою щедро наділив його Гашек — тупоумність <g/> , blbost <g/> , риса не істотна <g/> , а маскувальна <g/> .
doc#88 Інша річ <g/> , що для того <g/> , аби дати повну характеристику совєтському науковцю <g/> , треба було б назвати його безхребетною твариною <g/> , позбавленою осьового скелету <g/> .
doc#19 Ми знаємо з його поезій <g/> , іцо вихід Мова вбачав то в справжній науці <g/> , мовляв Карпо в « <g/> Суєті <g/> » <g/> : « <g/> Ні <g/> , треба вчить <g/> , тільки не так <g/> » <g/> , — то — і найчастіше — в змаганні за нове життя <g/> . </p>