Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 своєю <g/> , з її пейзажем <g/> , з її людьми <g/> , з її білими ( <g/> тоді <g/> ! <g/> ) хатками <g/> . Тому мати могла допомогти мені в
doc#36 . Року 1882 <g/> , згадує Ґе <g/> , трапилася йому в газеті ( <g/> тоді він їх <g/> , очевидно <g/> , читав <g/> ! <g/> ) стаття Толстого про
doc#81 міста <g/> , де були лікарні й лябораторії <g/> , аж за ( <g/> тоді споруджуваним <g/> ) Будинком промисловости <g/> , і так
doc#92 знає американські закони краще від Карповича ( <g/> тоді керівника слов'янського відділу <g/> ) і краще від
doc#81 , щоб текст <g/> , не міняючи загальної концепції ( <g/> тоді я ще не знав західної синтаксичної думки нового
doc#40 , при <g/> , з місцевим <g/> ) <g/> , а іноді — з кількома ( <g/> тоді <g/> , звичайно <g/> , з різним значенням <g/> , напр <g/> . <g/> , на із
doc#20 тих років був тільки зоровий <g/> . Юрій Лавріненко ( <g/> тоді він ще не був мені Юрком <g/> ) завжди тримався в
doc#62 " ( <g/> с. 227 <g/> ) <g/> . Маланюкові - 27 <g/> , Лівицькій ( <g/> тоді ще просто Лівицькій <g/> , одруження з Петром
doc#62 листів від Олени Теліги - 35 <g/> , і вони найдовші ( <g/> тоді <g/> , як листи від Донцова найкоротші <g/> , здебільшого
doc#40 очі <g/> , що закінчення -у тут постійно натолошене ( <g/> тоді <g/> , як в інших відмінках наголос на основі <g/> ) <g/> . В
doc#81 не міг розтлумачити виставу як протирежимову ( <g/> тоді казали « <g/> контрреволюційну <g/> » <g/> ) й
doc#81 з форми <g/> , в якій вона вживала своє прізвище ( <g/> тоді це ще було можливе <g/> ) і з аµресивности в обороні
doc#72 вважали <g/> , що місцевою мовою є мова русинська ( <g/> тоді котрий з кількох відмінних діялектів лежить в
doc#0 пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> . У редакції була друкарка
doc#40 навіть можуть мати нюанс прихованої симпатії ( <g/> тоді <g/> , коли основне значення прикметника має
doc#93 причетний до московського Художнього театру ( <g/> тоді він був Марджанов <g/> ) <g/> , і його театр був тільки
doc#81 десятиріччями синельниковської традиції ( <g/> тоді <g/> , як діяльність « <g/> Березоля <g/> » була підрізана на
doc#81 покоління пройшли всі через ув'язнення ( <g/> тоді кари не були ще такі люті <g/> , здебільшого ці люди
doc#81 з великими прогалинами <g/> . </p><p> У газеті харківській ( <g/> тоді « <g/> Харківський пролетар <g/> » <g/> , пізніше «
doc#65 від західної науки ( <g/> навпіл дитину <g/> , навпіл <g/> ! <g/> ) тоді ще тільки починався <g/> , але вже давався взнаки <g/> . </p><p> Ні