Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 А от риси батькового портрета <g/> : « <g/> страшна батькова розправа <g/> : нагаї й карцер <g/> » <g/> ; батько націляється <g/> , готовий забити Буцила <g/> , того самого <g/> , що його пестила мама <g/> , а далі він безжально продає Буцила різникові <g/> , бо батькові « <g/> завжди було потрібно грошей <g/> » <g/> ; батька діти завжди боялися <g/> ; « <g/> тижневі батькові нагаї <g/> » <g/> , « <g/> коли він гнівається <g/> , то не пам'ятає сам себе <g/> » <g/> ; він устає на ввесь свій довгий зріст і хоче вдарити Іва <g/> ; коли надходить батько <g/> , настає мертва мовчанка <g/> , діти « <g/> затихають <g/> , як в німому царстві <g/> » <g/> ; із своїм малим маєтком- хутором він міг би належати хіба до підпанків <g/> , « <g/> але він жив <g/> , як пан <g/> , на всю
doc#81 Це було в нашій родині проявом <g/> , либонь <g/> , того <g/> , що Юрій Липа <g/> , старший від мене на вісім років <g/> , називав телюричними силами української землі <g/> , — здатність української землі й повітря навіть чужинців і зайд змусити відчувати себе таки своїми на цій землі і чужими на тій <g/> , де вони виховалися й звідки прийшли <g/> . </p>
doc#34 У похмурому кольориті Осьмаччиної України є багато тіні <g/> , але бракує світла <g/> , того світла <g/> , що непереможним потоком струмувало на сторінках « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> .
doc#18 Із знання й прийняття смерти <g/> , того — і єдиного — злиття з Єговою <g/> , росте любов до життя <g/> : </p><p> Бо життя — се клейнод <g/> , хіба ж є Що дорожче від нього <g/> ?
doc#81 Хоч я знав мовознавців того покоління <g/> , що зробили кращу кар'єру <g/> , насамперед Наума Кагановича <g/> , але мені Матвієнко лишився ніби втіленням того періоду <g/> , а його доля — порожнеча перед 1933 роком <g/> , використання можливостей <g/> , створених того року <g/> , і зникнення в хвилі терору проти « <g/> терористів <g/> » — хай ідеологічних <g/> , того року <g/> , чотири роки пізніше <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>
doc#81 А парадокс полягав у тому <g/> , що харківський глядач толерував і відвідував далеко слабший театр Франка і <g/> , називаймо речі своїми іменами <g/> , систематично бойкотував геніальні вистави Курбаса від « <g/> Золотого черева <g/> » Кроммелінка до « <g/> Маклени Ґраси <g/> » Миколи Куліша з єдиним винятком « <g/> Мини Мазайла <g/> » того ж таки Куліша <g/> .
doc#81 <p> Але того дня не було часу на будь-які міркування загального характеру <g/> .
doc#72 Петрова ( <g/> ЕУ 1 <g/> , 1178 <g/> ) Українська армія того часу нараховувала приблизно 15 тисяч солдатів <g/> .
doc#63 Це тільки інший аспект того ж — сказати б <g/> , кулішівського — конфлікту з Україною <g/> .
doc#67 Вона не могла бачити того кольору неба <g/> , який люди бачать з стратосфери <g/> . </p>
doc#81 Після вступу більшовиків 16 лютого 1943 року вони переконалися в фальшивості цих чуток <g/> , і тільки поновна окупація міста в березні того року ( <g/> до серпня <g/> ) дала їм змогу пізніше дістатися на Захід <g/> .
doc#22 Різні реакції <g/> , але все на те саме почуття заздрости з боку того ж таки « <g/> народу <g/> » <g/> .
doc#40 Прислівник має дуже мало власних словотворчих засобів <g/> , а здебільшого позичає їх від інших частин мови <g/> ; часто є кілька варіянтів того <g/> , самого прислівника <g/> , і сьогодні ще тільки накреслюється <g/> , які з цих засобів можуть стати характеристичними саме для прислівника <g/> .
doc#40 <p> Саме цими суб'єктивними моментами в значенні видів можна пояснити ті випадки <g/> , коли вживання того чи того виду стало закріплюється за певними конструкціями <g/> .
doc#68 Так <g/> , звісно <g/> , Шевченко не мав монополії на вживання того чи того слова <g/> , але в його творах були деякі характеристичні слова <g/> , які асоціюються з його творами і — часто — несуть у собі в згорненому вигляді ніби цілий той твір <g/> , з яким вони найбільше асоціюються <g/> , вони здатні в сприйманні читача розгорнутися в цілий цей твір <g/> , як лялечка <g/> , що спить у коконі <g/> , розвивається в барвистого метелика <g/> . </p>
doc#72 У взаємодії того <g/> , що існувало <g/> , і того <g/> , що мусіло б існувати <g/> , при обопільних поступках і здобутках поволі витворився б компроміс <g/> .
doc#18 Уже в розділі І <g/> , що описує втому й зневіру гебреїв <g/> , виринає контраст дітвори <g/> , що </p><p> Дивні іграшки зводить <g/> : </p><p> То воює <g/> , мурує міста <g/> , </p><p> То городи городить <g/> , — </p><p> викликаючи здивовані міркування хлібоїдів-дорослих <g/> : </p><p> Адже в нас не видали того <g/> , </p><p> Не чували в пустині <g/> ! </p>
doc#72 Одначе <g/> , у списку джерел не знайдемо жадного автора радянського періоду <g/> , жадного періодичного видання того часу ( <g/> єдина газета в списку — “ <g/> Нова рада <g/> ” <g/> ) <g/> .