Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Порівняльні підрядні речення послуговуються найчастіше сполучниками як <g/> , ( <g/> не <g/> ) наче ( <g/> бто <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) мов ( <g/> би то <g/> ) <g/> , ніби ( <g/> то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#28 То вчується тон пушкінської елегії ( <g/> « <g/> Небо осіннє <g/> » <g/> , кінцівка « <g/> Коли летять <g/> » <g/> ) <g/> , то поруч забряжчать своєю бутафорією кричущі тони імажинізму <g/> : </p><p> На стелю неба чорного бика </p><p> Загнали змії сині та огняні <g/> , </p><p> І він лежить і той табун склика <g/> , </p><p> Що унизу темніє на полині <g/> , </p><p> ( <g/> « <g/> Гроза <g/> » <g/> ) </p><p> то зазвучить сміх поетичного жарту ( <g/> « <g/> Вітри і розталь <g/> » <g/> , « <g/> Не тане день <g/> » <g/> ) <g/> , то з'являться мотиви Шевченка ( <g/> « <g/> Не хижі заклики <g/> » <g/> ) або народньої пісні ( <g/> « <g/> Знов увечорі <g/> » <g/> , « <g/> Пісня <g/> » <g/> , « <g/> Хилиться сумно <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#28 ; </p><p> ( <g/> « <g/> Лестригони <g/> » <g/> ) </p><p> то мрія несе його до часів дитинства <g/> , бо тільки тоді він знав ту тиху країну <g/> , де не шумлять настирливо пароплави сучасности <g/> , де </p><p> Замшілі сплять колеса <g/> , </p><p> І чаплі <g/> , знявшися на мілині <g/> , </p><p> Перелітають золотисті плеса <g/> …
doc#4 ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах енергії у єднанні зі світом <g/> : </p><p> Я не сію і не збираю <g/> , </p><p> бідна хата в чужині моя <g/> , </p><p> але світ від краю до краю </p><p> належить таким <g/> , як я. </p><p> Сходить сонце щодня уранці <g/> , </p><p> заростає квіттям земля </p><p> для дітей <g/> , для бурлак <g/> , для коханців <g/> , </p><p> для таких <g/> , як я. </p><p> ( <g/> « <g/> Безпричальність <g/> » <g/> ) </p><p> Так <g/> , « <g/> спокій зрілих літ <g/> » — це не просто спокійна констатація <g/> , це ціле багатство настроїв <g/> , переживань <g/> , охоплень довколишнього світу <g/> .
doc#28 <p> Ми надто різьбимо скупі слова <g/> , </p><p> Прихильники мистецтва рівноваги <g/> , </p><p> коли він <g/> , не зважаючи ні на що <g/> , все таки відстоює своє право на слово точене <g/> , протиставляючи його звукам </p><p> Акторських реплік та уданих мук <g/> , </p><p> Розливних сліз <g/> , плиткої гістерн <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Самоозначення » <g/> ) </p><p> то не треба йому до кінця вірити <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> то за критерієм Пєшковського речення <g/> : Присмерк вечірній <g/> ; шум верховіття <g/> ; тихе зідхання <g/> ; втома без сна <g/> ; нуда <g/> , горіння та ін <g/> .
doc#40 Як легко сполучник приєднує до себе частки <g/> , можуть показати сполучники типу неначебто ( <g/> не + наче + б + то <g/> ) <g/> .
doc#15 , то можемо зовсім не мати на увазі певного визначеного судження <g/> , а тільки неясну думку про загрозу небезпеки в зв'язку з уявленням дитини в даних обставинах та ін <g/> .
doc#25 “ <g/> Коли безперечно правдиве відоме речення “ <g/> le style c'est l'homme <g/> " <g/> , то ще безперечніша ця істина <g/> , коли її прикласти до мови кожного окремого народу <g/> .
doc#15 Якщо <g/> , наприклад <g/> , ми говоримо нерідко <g/> : " <g/> Добра погода <g/> " <g/> , то ледве чи хтонебудь стане заперечувати <g/> , що тут міститься речення <g/> , бо значення наших слів майже цілком збігається з реченням <g/> : " <g/> Погода добра <g/> " <g/> .
doc#72 Якщо 1933 року вага російських газет становила 10,1 % <g/> , то на 1940 рік вона досягає 22.2 % ( <g/> ЕУ 1,993 <g/> ) <g/> .
doc#40 Коли ж цього займенника вжито в значенні 'Мар'яна' <g/> , то це і творить ілюзію <g/> , що ми чуємо голос самої Мар'яни <g/> .
doc#40 Якщо давніше вживали слова світ і в значенні 'земля <g/> , космос' і в значенні 'освітлення' <g/> , то тепер у другому значенні в літературній мові вживається світло <g/> , хоч у багатьох говірках і тепер живе в цьому значенні слово світ <g/> .
doc#45 Коли пригадаємо <g/> , як убачав майбутнє української мови Метлинський ( <g/> " <g/> уже наша мова конає <g/> " <g/> ) <g/> , то стане ясно <g/> , яким оптимістом був Потебня <g/> , хоч він і не ставив крапки над кожним і. Тому — в теоретичній площині — Потебня відкидає погляди свого ґуру <g/> , найвищого авторитету — Гумбольдта <g/> , який уважав <g/> , ідо історичний період формування мов закінчився і вони або лишаються у вжитку <g/> , як є <g/> , або відмирають <g/> .
doc#40 Одначе в однині жіночого і середнього роду вони відміняються за прикметниковим типом <g/> : Черкашина — Черкашиної — Черкашиній і т. д. <g/> ; Синельникове — Си- нельникового — Синельниковому і т. д. Щождо прізвищ на -ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , то вони в чоловічому роді в однині відміняються як іменники <g/> , але мають прикметникову форму орудного відмінка <g/> : Зеров — Зерову —Зеровим — при 3єрові <g/> , а множину мають прикметникову <g/> , за винятком іменникового називного відмінка <g/> : Зерови — Зерових — Зеровим — Зеровими — при Зерових <g/> .
doc#40 ) <g/> , то ми бачимо <g/> , що до цього безособового речення на -но <g/> , -то могли б бути синонімічними деякі інші конструкції <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , то ми зразу бачимо <g/> , що це письменник без внутрішнього вичуття мови <g/> : пір'ячко — слово передусім із збірним значенням <g/> , а в образі легкого фаетона нема жадної збірности <g/> .
doc#40 ) <g/> , то можемо говорити про такі словосполучення <g/> : зорі золотяться <g/> , зорі золотяться в смутку <g/> , золотяться в смутку <g/> , золотяться в недвижнім смутку <g/> , в недвижнім смутку <g/> , в недвижнім смутку золотяться зорі тощо <g/> .
doc#40 ) <g/> , то при прикметнику передні ми виразно уявляємо можливість іменника ноги <g/> , при прикметнику колискову можливість іменника пісню <g/> .
doc#80 — 1931. — 2. — С. 139 — 140 <g/> ) <g/> , то відсилаючи читача до паралелі з творами <g/> , особливо романами <g/> , Винниченка ( <g/> Майфет <g/> .