This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 | , навіть сумлінне щодо фактів ( <g/> якби ж | то | <g/> ! <g/> ) не матиме глибини без знання і усвідомлення |
doc#45 | , именно зто заставляет усомниться <g/> , что | то | " <g/> значение <g/> " <g/> , которое автор придает своєму |
doc#12 | , то-то <g/> , хоч-хоч <g/> , не то-не то <g/> , раз-раз <g/> , чи то-чи | то | <g/> ) <g/> , то після кожного однорядного члена перед |
doc#19 | Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; | то | <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « |
doc#72 | , що українські сім'ї говорять по-російськи <g/> , | то | <g/> , здається <g/> , не так давно було <g/> , що галицькі |
doc#70 | життя — “ <g/> У нас нема Зерна неправди за собою <g/> ” <g/> , | то | <g/> , може <g/> , здійсниться й дальше його передбачення |
doc#40 | і в допустових реченнях уживається | то | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Хоч замерзали нам ноги і гнили від |
doc#40 | неозначеному або взагальненому підметі це <g/> , | то | <g/> , одно <g/> , почасти все напр <g/> . <g/> : « <g/> їм це вигідно <g/> » ( <g/> Коц <g/> . |
doc#40 | <p> мову <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Коли ви до мене їхали <g/> , | то | <g/> , певно <g/> , думали <g/> , що я слабосила жінка і що мене |
doc#40 | , щойно <g/> , тільки <g/> , тим часом <g/> ) і часток ( <g/> бо <g/> , же <g/> , | то | <g/> , хоч <g/> , хай <g/> ) <g/> . </p><p> Власний словотвір сполучника |
doc#40 | , культурно-історична <g/> » ( <g/> Липин <g/> . <g/> ) <g/> . Первісно | то | <g/> , це були підмет <g/> , виражений займенником <g/> , але |
doc#53 | так <g/> : « <g/> Обстоятельствами моей жизни условлено | то | <g/> , что при научных моих занятиях исходною точкою |
doc#45 | кажучи <g/> , віру в те <g/> , що бажане <g/> . Він писав <g/> : „Именно | то | <g/> , что у автора фонетика являється как бьі |
doc#72 | в той час чимало злісних анекдот <g/> . </p><p> Щодо книжок <g/> , | то | 1917 р. вийшло 747 назв <g/> , 1918 р. — 1.084 <g/> , а 1919 р. |
doc#72 | 216 українських шкіл і 179 румунських <g/> , | то | 1922-1923 р. числа змінилися на 155 і 391 |
doc#9 | речення сполучника раз <g/> … раз у значенні то <g/> … | то | <g/> : « <g/> Пройду з півгона й стану та слухаю <g/> . Раз чую <g/> , |
doc#40 | його присудко- вости може бути вжита частка | то | або це <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Нація — це перш за все єдність |
doc#47 | прикметників і вміє майстерно обминути їх <g/> , | то | адвербіялізуючи їх ( <g/> любитки цвітуть зоряно <g/> ) <g/> , |
doc#11 | включено до тексту роману <g/> ! Ось голий перелік <g/> , і | то | без претензії на повність <g/> : заяви й інші виквіти |
doc#73 | з них і зберігаючи стан якщо не надпартійности <g/> , | то | бодай міжпартійности <g/> . Тому що тоді можна було з |